Освячення води та купання в річці: у Мукачеві на Латориці відзначають Водохреще (ФОТО, ВІДЕО)

Дорослі, діти і навіть собаки. 19 січня на березі Латориці зібралися найсміливіші мукачівці, які підтримують звичай у день Хрещення Господнього пірнати у холодну воду.

Перші «моржі» з’являються задовго до того, як приходить духовенство і починається водосвяття. На березі заздалегідь облаштували роздягальні, неподалік чергують рятувальники. Останні кажуть, що під час водохресних купань на Латориці ще ніколи не траплялося прикрих випадків. 

Погода на свято цьогоріч в Мукачеві ясна, морозу немає, зате лежить сніг. 

Відчуття після купання у річці в усіх різні. Поряд з Тетяною і Валентиною до води спускається собака. Тварина зайти у холодну водойму не наважується, а дівчата – запросто. Однак, повернувшись на берег, обидві дрижать. Вони зізнаються, що це їхнє перше водохресне купання, і їм здається, що вода дуже холодна. Хоча, виявляється, зануритися просто, і вони не проти зробити це ще раз. 

Досвідченішим пірнальникам, навпаки, видається, що вода хороша, а повітря навіть тепле. Вони не тільки пірнають, а й плавають у річці.

Тим, хто почав купатися зарано, дехто робить зауваження – мовляв, треба дочекатися, поки воду в річці освятять. Інші ж переконані, що сьогодні вода й без того вся освячена.

Дискусії обриваються з появою митрополита Мукачівського і Ужгородського Феодора, який у супроводі численного духовенства звершує чин Великого освячення води. Перед цим він встиг освятити воду на Ужі, й називає ці річки «нашими закарпатськими Йорданами».

«Син Божий освятив воду не тільки на далекому Йордані, але на всій Землі вся вода освячується силою і зішестям Святого Духа», – каже митрополит.

Після того, як річкових вод торкається хрест, тих, хто сміливий, запрошують зануритися. 

Собака, який перед цим уже відмовився йти, у цей час лежить на килимі між двома рядами священників. Митрополит помічає його і жартує: скільки років вже святять воду, а такого гостя ще не було.

Тепер купання стає по-справжньому масовим. Тим, хто виходить з води, священник дає ікони. Водохресні купання – народний звичай, а не церковний припис. Але як до нього ставиться Церква?

«Все, що не суперечить Закону Божому, здорово для тіла, здорово і для душі, якщо людина правильний сенс вкладає в це купання. Не забобони, а Христа ради, порадіти таким чином», – пояснює протоієрей Ярослав Попович.

А який зміст дійсно вкладають у водохресні купання ті, хто приходить на них регулярно? Пан Денис і пан Василь на Водохреще приходять купатися один вшосте, а другий – вже вдесяте. Значення ж пояснюють так:

«Самодисципліна, – і, замислившись, додають: – Це звичай. Як на Новий Рік відкрити пляшку шампанського під бій курантів, як на Великдень спекти паску».

Долучають до звичаю і зовсім маленьких дітей. Ось дівчинка у нерішучості стоїть на краю берега. Батько запитує: 

«Ідеш? Якщо не хочеш, ми підемо геть».

Врешті він опускає її у річку і обливає холодною водою. На питання, сама хотіла купатись чи тато змусив, малеча відповідає:

«Ні, я хотіла»

Її звуть Ніколь, і їй сім років. На Водохреще у річці ще не купалася. Тато дівчинки, Василь, говорить:

«Ми ходимо в баню, тому нам вже не вперше».

Щодо сьогоднішнього святкування зазначає:

«Очищення думок. Треба культивувати хороше мислення, хороший настрій. Сьогодні погода взагалі нам допомагає». 

Сподіваємося, що ніхто, хто цього року скупається на Водохреще, не застудиться, а лише загартує імунітет. А щодо того, чи змиває вода гріхи, самі ж пірнальники зауважують:

«Не так це просто, що скупався раз на рік – і все».