Заробіток в Україні та Європі: де заробляють найбільше та на які вакансії можуть розраховувати українські заробітчани

Згідно з опитуванням Jooble, 72% українців готові звільнитись з роботи, якщо заробітна плата не буде підвищуватись.

Більша частина респондентів, а саме 42,4%, відповіли, що досить давно не отримували підвищення заробітної плати, у той час, як 23,9% опитаних навіть не пам’ятають, коли їхня зарплата підвищувалась. 21,7% отримали підвищення заробітної плати нещодавно та 12% опитаних – при переході на нове місце роботи.

Враховуючи той факт, що 74,1% опитаних Jooble спеціалістів зазначили, що незадоволені рівнем своєї заробітної плати, ми розглянули варіанти, де платять найбільше та розібралися у питанні, чому люди масово готові звільнятися опираючись на результати опитування сайту із пошуку роботи Jooble.

Щоб підняти собі заробітну плату більшість опитаних спеціалістів – 34,3% – обрала б знайти нове місце роботи з вищою заробітною платою (без розмови з нинішнім роботодавцем про підвищення), а 33,2% вважали б за краще знайти нове місце роботи з вищою заробітною платою та потім поговорити з нинішнім роботодавцем про підвищення,
– сказано у результатах опитування.

32,5% опитаних були б готові попросити підвищення заробітної плати у нинішнього роботодавця та бути готовими до можливої відмови та звільнення.

Окрім того, 72,6% українських спеціалістів готові звільнитись, якщо заробітну плату не підвищать. Якщо говорити про те, яким відсотком підвищення заробітної плати опитані були б задоволені, то думки розділились – 52,7% фахівців були б задоволені підвищенням на 40%+. Наступною найбільш розповсюдженою відповіддю у 33,6% випадків стало задоволення підвищенням заробітної плати на 20-30%.

63,8% респондентів не були б задоволені нематеріальним заохоченням (оплата компанією навчання, оплачувана путівка на відпочинок, інші можливості заохочення) замість матеріального підвищення, а 36,2% спеціалістів це б влаштувало.

Варто зауважити, що у порівнянні з 2020 роком за рік середня зарплата зросла на 21,5%. У 2020 році вона становила 11 591 гривню.

Середня пропонована заробітна плата по категоріях:

• Продажі – 17 000 грн
   
• Інформаційні технології, інтернет, телеком – 55 400 грн
   
• Банки, інвестиції, лізинг – 18 100 грн
   
• Робітничий персонал – 13 200 грн
   
• Транспорт, логістика – 14 800 грн
   
• Маркетинг, реклама, PR – 17 700 грн
   
• Медицина, фармацевтика – 15 700 грн
   
• Бухгалтерія, управлінський облік, фінанси підприємства – 11 200 грн
   
• Туризм, готелі, ресторани – 12 900 грн
   
• Будівництво, нерухомість – 31 300 грн
   
• Виробництво, сільське господарство – 24 200 грн
   
• Наука, освіта – 14 100 грн
   
• Автомобільний бізнес – 17 700 грн
   
• Юристи – 29 000 грн
   
• Вищий менеджмент – 41 200 грн
   
• Спортивні клуби, фітнес, салони краси – 20 600 грн
   
• Страхування – 17 700 грн
   
• Державна служба, некомерційні організації – 31 000 грн
  
   

Розрив між бажаннями шукачів та пропозиціями роботодавців залежить від галузі. Так, наприклад, 60% вакансій категорії "Продажі" пропонують оклад від 10 до 20 тисяч гривень, побажання 50% претендентів категорії збігається з цією пропозицією. А от 44% фахівців категорії "маркетинг, реклама, PR" хотіли б отримувати від 10,8 до 21,7 тисячі гривень, але пропозиція роботодавців набагато нижче – 75% вакансій категорії пропонує від 9,4 до 18,4 тисячі гривень.

З цього випливає, що в середньому по Україні, розрив між очікуваннями роботодавців та ціновою пропозицією роботодавців становить близько 7%.

Якщо говорити про середню зарплатню в регіональному розрізі, то традиційно, найвища середня зарплатня в Києві – трохи понад 34 тисячі. А от мінімальний середній оклад в серпні 2021 був в Херсонській області – 9 600 гривень.

Середня заробітна плата вказана в актуальних вакансіях:

• Київ – 34 700 грн
   
• Одеська область – 26 200 грн
   
• Чернівецька область – 22 000 грн
   
• Миколаївська область – 21 700 грн
   
• Львівська область – 18 000 грн
   
• Харківська область –17 700 грн
   
• Волинська область – 16 800 грн
   
• Рівненська область – 16 500 грн
   
• Дніпропетровська область – 16 400 грн
   
• Івано-Франківська область – 16 000 грн
   
• Закарпатська область – 15 500 грн
   
• Хмельницька область – 13 200 грн
   
• Кіровоградська область – 14 100 грн
   
• Запорізька область – 14 000 грн
   
• Тернопільська область – 13 800 грн
   
• Донецька область – 13 000 грн
   
• Полтавська область – 13 000 грн
   
• Луганська область – 12 000 грн
   
• Чернігівська область – 11 900 грн
   
• Черкаська область – 11 500 грн
   
• Сумська область – 11 400 грн
   
• Вінницька область – 11 200 грн
   
• Київська область – 10 900 грн
   
• Житомирська область – 10 800 грн
   
• Херсонська область – 9 600 грн.
  
   

Однак, ще один із популярних варіантів заробітку для українців - робота закордоном. 

Оскільки, попри пандемію коронавірусу, популярні серед українських заробітчан Чехія та Польща уже сьогодні потребують нових робочих рук.

Зокрема робота у Чехії має чималий попит серед українських заробітчан. Через те, що країна неспроможна самостійно забезпечити відповідну кількість персоналу в багатьох галузях промисловості, вакансій вистачає для всіх охочих підзаробити. За даними з квітня 2021 року, у Чехії зареєстровано понад 350 тисяч вакансій.

Не вистачає мулярів, покрівельників, теслярів, зварювальників, сантехніків, а також працівників на промисловому виробництві. Згідно з останнім підрахунком Євростату, у Чехії - рекордний у Європі показник вакансій до загальної кількості робочих місць.

Також попит на робітників, і низько-, і висококваліфікованих, продовжує зростати й у Польщі, де у червні 2021 році безробіття було на рівні 3,6% - це третій показник в ЄС після Чехії та Нідерландів.

Як і в Чехії, у Польщі не вистачає працівників у промисловій та будівельній галузях, складських робітників, зварювальників та слюсарів. Після часткового зняття карантинних обмежень та відновлення роботи готелів і ресторанів дефіцит робочої сили відчувається у сфері послуг.

Іноземці становлять невід’ємну частину польського ринку праці. Вони беруться за роботу, де є дефіцит кадрів, і таким чином зменшують кадровий голод. Дослідження кон’юнктури Національного банку Польщі свідчить, що головною перешкодою для нових інвестицій є брак людських ресурсів.