Захворювання цивілізації: викрито найстрашнішого вбивцю 2020 року

І це не COVID-19. За даними Держстату, найбільше мешканців України та Закарпаття минулого року померло від хвороб системи кровообігу. Хто винен? Найпоширеніша версія – сучасний спосіб життя, перед яким виявилися безсилі гени деяких наших предків.

Якщо вже людина потрапляє у лікарню з інфарктом, що виник в результаті ішемії, спричиненої ерозією, розривом або розшаруванням атеросклеротичної бляшки, час рятувати їй життя. https://consilium-medical.com.ua/ Втім, пізніше, якщо вона виживе, її посадять на жорстку дієту і можуть дорікати захопленням свининою. Але штрафів за порушення таких рекомендацій чогось не передбачено – на відміну від штрафів за неносіння маски. Коли ми їмо яєчню з салом, у організм потрапляє порція жирів з холестерином – жиророзчинною речовиною, з якої в організмі утворюється більшість гормонів. Холестерин і тригліцеридні жири у воді практично не розчиняються, тому їх транспортує кровотоком спеціальний білок – ліпопротеїн. Він, як вантажний корабель, поступово віддає свою ношу клітинам, які мають потребу у жирах. Спочатку білок потрапляє у кров повністю завантаженим (ліпопротеїн дуже низької щільності). У міру того, як від нього відриваються тригліцериди, він перетворюється на ліпопротеїн низької щільності (так званий «поганий холестерин»). Нарешті, віддавши клітинам весь причеплений холестерин, він перетворюється на ліпопротеїн високої щільності (т. з. «хороший холестерин»), який повертається у печінку за новим вантажем жирів. Взаємодію між ліпопротеїном дуже низької щільності і рецепторами на поверхні клітини, яка потребує тригліцеридів, контролює інший білок – аполіпопротеїн E (APOE). У мишей нокаутування (видалення) гена, що кодує APOE, призводить до розвитку артеріосклерозу навіть при здоровому харчуванні. У людини відомі три основні варіанти цього гена: E₂, E₃ та E₄. Вони відрізняються своєю здатністю відщеплювати тригліцериди від ліпопротеїнів, і вивчення поширення цих варіантів є важливим для прогнозування частоти серцево-судинних захворювань. Варіант E₃ найбільш активний і найпоширеніший серед європейців: понад 80% мешканців старого континенту мають принаймні одну його копію, а у 39% він представлений у двох копіях. У геномі 7% європейців містяться дві копії гена E₄, що підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Він вищий і для 2%, які мають дві копії E₂. Причому що далі на північ Європи, то більша у популяції частка варіанту E₄ і менша частка варіанту E₃ (частота E₂ незмінна). У Швеції E₄ трапляється втричі частіше, ніж в Італії. Приблизно в таких самих пропорціях зростає частота серцево-судинних захворювань. Принаймні одну копію гена E₄ мають 30% європейців. Серед африканців, афроамериканців і полінезійців його носіями є 40%. [caption id="attachment_275474" align="alignnone" width="2048"] Ілюстрація: Mohammed Amir Husain, Benoit Laurent, Mélanie Plourde. APOE and Alzheimer’s Disease: From Lipid Transport to Physiopathology and Therapeutics[/caption] Такий розподіл може відображати частку жирної їжі в харчуванні людей за останні кілька тисячоліть. Відомо, що у мешканців Нової Гвінеї серцево-судинні захворювання були рідкісними, доки люди жили у джунглях і харчувалися традиційною їжею, де основу раціону складали бульби таро та цукрова тростина і лише подеколи – м’ясо. Та коли вони оселялись у містах і переходили на фаст-фуд, частота серцево-судинних хвороб різко зростала, перевищуючи показники європейців. Важко сказати, хто винен більше – гени чи цивілізація. Проте люди, спадково схильні до артеріосклерозу, зможуть уникнути серцево-судинних катастроф, переглянувши свій спосіб життя. Але потрібно заздалегідь визначити, кому вони загрожують найбільше. «Замість того, щоб навіювати всьому людству думку про шкідливість жирної їжі, лікарі діяли б більш ефективно, якби могли окреслити групу ризику, давши змогу іншим людям насолоджуватися ґоґоль-моґолем», – вважає британський автор Метт Рідлі. Він виступає за генетичне тестування для оцінки індивідуального ризику. Та існують шкали, що оцінюють серцево-судинний ризик за іншими показниками, такими як вік, стать, систолічний артеріальний тиск, рівень холестерину та куріння. У країнах ЄС використовується шкала SCORE (Systematic Coronary Risk Estimation). У цей же час ще не існує загальної згоди про те, які гени і їх однонуклеотидні поліморфізми потрібно включити у шкалу ризику і яким чином вираховувати такий ризик. Оцінка сімейного анамнезу безкоштовна, але неточна. Тому в очікуванні більш індивідуального підходу пропонують загальні рекомендації, дотримання яких залишається на розсуд самої людини і часто ігнорується. Звісно, серцево-судинні захворювання не заразні. Але це не означає, що вони не передаються і що попереджати їх поширення менш важливо. Читайте також: Втрата слуху та діарея: у закарпатців фіксують нові симптоми коронавірусу Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram