Візитна картка: історія появи та правила етикету

Багато чого у бізнесі змінюється, однак візитні картки залишаються частиною ділового спілкування. Без їхнього вручення не обходиться спілкування на конференціях, презентаціях, виставках, прийомах, фестивалях, під час подорожей, тощо.

Друк візиток – одна з найбільш затребуваних поліграфічних послуг. Візитні картки можна розглядати як частину іміджу компанії, а також як форму реклами. Стандартна візитка – це прямокутник з картону з контактною інформацією власника. Розміром вона, як правило, з кредитну картку (5х9 см). Візитки більших розмірів не поміщаються у гаманець чи стандартну візитницю.

В офіційне спілкування візитні картки були впроваджені у III столітті нашої ери в Китаї. Імператор видав указ про те, що кожен державний чиновник зобов’язаний мати при собі невелику картку, де на спеціальному червоному папері були вказані ім’я і посада власника. За іншими даними, прообраз сучасних візиток з’явився у стародавньому Китаї аж 2500 років тому, і їх робили з тонких дерев’яних дощечок. 

У сьогоднішніх Китаї та Японії обмін візитними картками – окрема церемонія ділового етикету, і недотримання її, а тим паче відсутність візитки серйозно б’є по репутації. Тим, хто хоче вести справи зі східними партнерами, варто розібратися в цих тонкощах.

Щодо Європи, там користуватись візитівками почали у XVII столітті. Найбільше розповсюдилися вони у Франції епохи Людовіка XIV, де візитні картки стали важливим засобом спілкування у вищих колах суспільства. Якщо віконт де Н. приходив у гості до графа де М., але не заставав його вдома, то залишав свою візитку. 

Візитні картки надсилали з найрізноманітніших приводів – щоб відрекомендуватися, висловити вдячність, привітати зі святом, висловити співчуття, замість прощання. З французької мови походять відповідні помітки на візитках, які стали традиційними у європейських країнах.

• Р.Р. (рour presentation) — «для представлення»
• P.F.C. (рour faire connaissance) — «з приводу знайомства»
• P.P.C. (pour prendre conge) — «з приводу прощання». Спосіб заочного прощання, якщо немає способу попрощатися особисто
• P.F. (рour fete) — «до свята»
• P.F.N.A. (рour fete Nouvel An) — «до свята Нового Року»
• P.R. (рour remercier) — «з подякою»
• P.C. (рour condoleances) — «співчуття»

Ці скорочення досі лишаються протокольними, однак у XXI столітті ми можемо миттєво надіслати повідомлення або зателефонувати тому, з ким не вдалося побачитися. Візитні картки вручають переважно особисто. Проте в Європі теж існують правила ділового етикету, якими керуються при обміні візитками.

• При офіційному знайомстві обмін візитними картками проводиться безпосередньо після того, як співрозмовники відрекомендувалися одне одному.
• На початку ділової зустрічі візитівки вручають спочатку господарі, а потім гості. В інших випадках першим подає свою картку той, хто нижчий за посадою або рангом. Якщо соціальний статус співрозмовників рівний, першим пропонує візитну картку молодший за віком. Якщо вік і посада однакові, більшу оперативність може проявити більш ввічлива чи більш зацікавлена сторона.
• Отримавши візитну картку, не варто її одразу ховати, потрібно її проглянути, а за необхідності уточнити викладену на ній інформацію, вимовити ім’я співрозмовника. М’яти і гнути в руках чужу візитку вважається висловленням неповаги.
• Вручаючи візитку, її повертають шрифтом від себе, даючи можливість партнеру одразу прочитати зазначену на ній інформацію.
• При врученні своєї візитівки закордонному партнерові варто чітко вимовити своє прізвище та ім’я. Це потрібно, щоб надалі уникнути труднощів у спілкуванні.
• Зворотна сторона візитки повинна бути чистою, щоб на ній можна було робити надписи.
• Візитка може бути креативно оформлена, якщо це дозволяє профіль діяльності компанії, проте в усіх випадках шрифт на ній повинен залишатись читабельним. 

Про те, наскільки важлива візитівка для ділового іміджу, йдеться у книзі «Закони успіху» за редакцією Крісті Лі:

«Візитна картка – важлива складова бізнесу. Це ефективна і, до того ж, недорога форма реклами. Людина, якій ви дали візитну картку, можливо, і не зателефонує вам завтра. Може, ваші послуги не знадобляться їй ще два тижні. Але ваша картка чекатиме свого часу, і коли ви знадобитеся, вона знатиме, де вас шукати… Картка – це стратегічна зброя. Вона впливає на розвиток вашого бізнесу ще довго після того, як ви її комусь дали».