У Берегові в угорському консульстві пройшла незвичайна прес-конференція

Угорське консульство в Берегові  серед  основних патронатів цього заходу. Адже, в цій країні, проживає понад 100 тисяч угромовних євреїв. До слова, це найбільша діаспора цього древнього народу на теренах Східної  Європи. Як наголосив генеральний консул Матяш Сіладі: «В Угорщині робиться все, щоб трагедія єврейського народу не забувалася, саме для цього вивчається історія Голокосту. Угорське суспільство співчуває цій жахливій трагедії своїх співвітчизників». Підтвердженням цього: фестиваль проходитиме й за підтримки канцелярії  прем’єр-міністра Угорщини та Міністерства Закордонних справ Угорщини. Основні заходи фестивалю «Єврейські дні в Закарпатті», а це насичена культурна програма, пройдуть з 7 по 10 червня цього року в берегівській синагозі та актовому залі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (теж один із організаторів). Про це повідомили  голова асоціації  єврейських релігійних громад  Угорщини Андраш Тейснер та Деяк Анрея Деяк (вона теж представляла це ГО). Серед виконавців музичних творів різних жанрів, зокрема, очікується виступи колишньої  берегівчанки, піаністки Неллі Тестер та відомого музиканта зі Словаччини пана Токача. Очікується присутність великої кількості глядачів, для яких культура єврейського народу це не тільки  ностальгічні відчуття дитинства, а й можливість долучитися до культурної  спадщини цього самобутнього народу. Кореспондент «Першого кабельного» присвятив цій події (фестиваль відбудеться вже вдруге), окрему публікацію:  «Миттєвості трагічної історії Берегівських євреїв  у ХХст.».  В нашому інтернаціональному місті, саме, яскраві особистості, виступили проти Голокосту. Зокрема, лікар-хірург Берталон Ліннер. На операційному столі  він врятував єврейську дівчинку, зробивші її надскладну (унікальну) операцію, а коли  дізнався, що вона загинула у 1944 році в таборі смерті Аушвітц, дуже сумував  за нею. Сумував й за всіма іншими євреями, яких знищили, адже багатьох знав особисто, і навіть товаришував. Є свідчення, що знаний лікар-гуманіст особисто передавав харчі в єврейське гетто, яке знаходилося у сушарках цегельного заводу № 2. У документально-художньому фільмі, знятому в нашому місті подружжям Бунда – Рітою та Соболчем (нещодавно отримав «Угорського Оскара»), є такий епізод, знятий на реальному факті: Берталон Ліннер звертається до палатної медсестри: «Зніміть з халата цю шестикутну жовту зірку Давида (при фашистському режимі всім євреям було  обов’язковим носити цей знак – авт.). – Тут всі однакові!». Виявляється, що вже тоді головний лікар закладу добився, аби його підлеглі  в лікарні не носили цю нашивку. Саме таке ставлення, така життєва принципова позиція, з часом, зблизила його з лікарем-педіатром Еневем Гартманом (євреєм за походженням). Це він, берегівський «доктор Айболіт», перший в нашому краї провів щеплення проти поліомієліту, тим самим врятувавши життя від страшної хвороби тисячам діточкам. Приємно відзначити, що його доньки, які мешкають в Ізраїлі, відвідали Берегово під час фестивалю «День міста». Варто би було видати під одної обкладинкою монографію про цих лікарів-гуманістів світового масштабу. До речі, вона вже написана мною разом з головним лікарем Берегівської ЦРЛ Іваном Малешем. Колишній берегівський бургомістр, греко-католицький священик о. Єнев (Євген) Ортутай (1928-1939 р.р.) у квітні 1944 року  запропонував рабину Шоломону Гіршу допомогу, щоб врятувати  йому життя, але він відмовився від неї, вважаючи за необхідним поділити гірку, трагічну долю своїх вірників. До слова, автор листується з правнуком Єнева Ортутая - Аттілою, який мешкає в Угорщині. Тому, є чудова нагода, офіційно запросити представників цієї родини до нашого міста, зокрема, на фестиваль «Єврейські дні в Закарпатті». Відомий берегівський виноградар та винороб Бейло Мошанський, багато допомагав євреям. Зокрема, своєму доброму знайомому,  адвокату  Ласло Майдесу, запропонував  вчасно виїхати  з родиною з Берегова до Будапешта і там сховатися. Це був період, коли Угорщина намагалася уникнути війни. Вона приймала французьких і польських утікачів, ухилялася від депортації євреїв у гето, на відміну  від Німеччини та Італії, де це чинилося давно. Однак успіх політики ревізії Тріанона сприяв поглибленню пронімецької політики. Гітлер вимагав від Хорті вступ у війну. Коли прем’єр-міністр Пал Телекі (єдиний з політиків, кого поважав Бейла Мошанський) не зміг цьому перешкодити, 3 квітня 1940 року на знак протесту, звів рахунки з життям. Цей відчайдушний крок поважного в країні політика наш земляк прокоментував: «Кінець Угорщини!». Це був дійсно її кінець. Через тиждень країна вступила у Другу світову війну на боці Німеччини. Цей крок призвів до фатальних наслідків. До слова, у рубриці «Берегівський пантеон», яка виходить на «Першому кабельному», вийде стаття про Бейлу Мошанського, похованого на місцевому кладовищі. І цей перелік берегівських гуманістів, захисників єврейської громади в Берегові, які опинилися в трагічній пасці,  можна продовжувати… Валерій Разгулов Джерело: Перший кабельний