Такі різні дискові пили: чим відрізняється "циркулярка" від торцювальної пилки

У дискових пилах використовується один і той самий робочий орган – пильний диск. Майстри-початківці часто змішують поняття, називаючи всі дискові пили циркулярними.

Зазвичай дискові пили використовують для обробки дерева, ламінату, тощо. Однак при установці відповідного пильного диска ними можна різати пластик чи алюміній. Шукаєте, де придбати пильні диски – дивіться сюди. 

Під дисковими пилами розуміють всі інструменти, які пиляють з допомогою диска. Наприклад, торцювальну пилу, яка відрізняється від циркулярної за способом розпилу та функціями, або занурювальну, що має особливу конструкцію. 

Циркулярна пила

«Циркулярку» винайшли наприкінці XVIII ст., і відтоді вона вірно служить на лісопильних підприємствах. Сучасні циркулярні пили можуть бути ручними, стаціонарними або комбінованими. У побуті зазвичай використовують ручний інструмент, який робітник самостійно тримає і веде по лінії розпилу. Наскільки рівно вдасться відрізати, в цьому випадку повністю залежить від навичок оператора. 

З кожною циркулярною пилою в комплекті йде паралельний упор, проте використовувати його можна далеко не завжди. Він стане у пригоді, якщо потрібно нарізати з рівної дошки кілька однакових рейок або, навпаки, звузити широку деталь, відрізавши від неї зайве. Однак він не допоможе зробити з необрізної дошки обрізну. Упори також дають змогу регулювати глибину пропилу. Це дозволяє, наприклад, вирізати пази.

Пиляти можна як вздовж волокон деревини, так і впоперек. Конструкція пили дає можливість регулювати кут нахилу диска до поверхні заготовки, проте максимальна глибина пропилу при цьому зменшується. 

Торцювальна пила

Призначення цих пил – розпилювання заготовок з деревини під прямим, заданим косим кутом або під нахилом. Традиційна сфера застосування торцювальних пил – укладання підлоги та виробництво рам.

Робоча частина торцювальної пили кріпиться на станині. Вона має круглу секцію, що обертається при встановленні кута різу, і паралельний упор, який складається з двох частин. Нерідко станини роблять із алюмінію, відлитого під тиском, або з магнієвого сплаву – це забезпечує міцність і мобільність, а ще в такому разі вага інструменту стає помітно нижчою. Для зручності роботи пили встановлюються на столі, станку або підлозі. Задля більшої надійності станину прикручують.

У столярному ремеслі важливо, щоб торці деталей були строго перпендикулярні. Ця операція називається торцюванням, і саме торцювальна пила дозволяє виконати її з максимальною точністю.

Занурювальна пила

Цей тип пил покликаний вирішити проблему точного позиціонування пильного диску відносно заготовки. Особливість занурювальної пили в тому, що у неробочому стані диск прихований захисним кожухом. Інструмент може пиляти деревину з будь-якої точки – з країв або з середини, а рівна поверхня нижньої частини до початку роботи дозволяє привести пилу в потрібне положення.

За регулювання глибини різу відповідає спеціальний механізм, який опускає диск у заготовку до потрібного рівня. Глибину занурення диска вибирають заздалегідь, а швидкість опускання контролюють вручну. Після виконання розпилу механізм повертає робочий елемент у початкове положення.