Шоколадна засмага: користь чи шкода?

02.08.2021 21:50 564 0
Шоколадна засмага: користь чи шкода?

Перевертатися, підставляючи тіло променям гарячого сонця – для багатьох це ідеальний відпочинок. Проте мало хто може похвалитися тим, що ніколи в житті не обгоряв на сонці. Декого непокоїть ризик раку шкіри від сонячної радіації. То чого насправді більше від засмаги – користі чи шкоди?

Джерело вітаміну D і не тільки

Сонячне світло для шкіри корисне, однак – у невеликій кількості. Воно необхідне для синтезу вітаміну D, який виконує багато важливих функцій. По-перше, регулює засвоєння кальцію і фосфору, попереджуючи рахіт у дітей та остеопороз у старших людей. По-друге, за даними досліджень, «сонячний вітамін» відіграє певну роль у імунних реакціях та профілактиці інфекцій. По-третє, він бере участь у регуляції тирозингідроксилази – ферменту, який необхідний для виробітку дофаміну, адреналіну і норадреналіну.

Щоб організм виробив достатню кількість вітаміну D, далеко не обов’язково годинами лежати на пляжі чи купувати абонемент у солярій. Власникам світлої шкіри вистачить всього 10-15 хвилин прогулянки на сонці тричі на тиждень. Однак у сучасних умовах багато хто, проводячи весь час у приміщенні, не отримує і цього, надто у похмурий сезон.

Сонячне випромінювання корисне ще й тим, що має антисептичну дію, знищуючи хвороботворні збудники на шкірних покривах. Під його впливом розширюються кровоносні і лімфатичні судини, а це сприяє кращому живленню органів і тканин. У ясні дні люди, як правило, почуваються менш депресивними та апатичними, підвищується фізична та розумова активність. Проте всі ці фактори пов’язані винятково з короткочасним перебуванням під ультрафіолетовими променями.

Розкласти спектр по поличкам

Сонце виробляє три види випромінювання. Видимий спектр – це те, що ми бачимо. Інфрачервоне випромінювання має здебільшого розігріваючий ефект – його ми відчуваємо як тепло. Засмага ж з’являється внаслідок дії ультрафіолетової частини спектру, яка, у свою чергу, поділяється на кілька типів:

  • Спектр А. Становить 80-95% ультрафіолетового випромінювання, яке потрапляє на Землю. UVA-хвилі мають найбільшу довжину (320–400 нм) і проникають глибоко у шкіру, досягаючи дерми. Вони можуть спричинити появу ознак фотостаріння, пігментних плям і раку.
  • Спектр B. Випромінювання довжиною 280–320 нм впливає тільки на епідерміс, проте у ньому сконцентрована велика кількість енергії. Завдяки UVB-променям на шкірі з’являються і засмага, і сонячні опіки. Також вони володіють мутагенним ефектом.
  • Спектр C має довжину 100-280 нм. Це найактивніший діапазон, однак UVC-випромінювання майже не доходить до поверхні Землі, затримуючись у озоновому шарі атмосфери.

Щоб захистити шкіру від ультрафіолету, меланоцити синтезують темний пігмент меланін. Одночасно шкіра роговіє і стає сухішою. Проте це природний процес – відкриті ділянки шкіри влітку темнішають навіть у тих, хто не буває на пляжі. Якщо є куди темнішати.

Особи європейського походження мають особливість, про яку можуть не здогадуватися: при народженні у їхній шкірі немає меланіну. Він починає синтезуватися згодом, під впливом світла (тому європейські немовлята народжуються з синіми або зеленими, але не з карими очима). Світлошкірі європейці гірше захищені від негативних ефектів перебування на сонці, аніж, наприклад, темношкірі африканці. Проте це пристосування до клімату: за поганого освітлення, яке буває у Європі взимку, у світлій шкірі краще синтезується той самий вітамін D. З сезонним наростанням сонячної активності посилене вироблення меланіну запобігає негативному впливу сонячної радіації, зокрема і злоякісному переродженню клітин. Меланін вступає у реакцію з фотонами, запобігаючи вільному радикальному окисленню. З цієї точки зору засмага також приносить користь. Головне при цьому –

Обережність і захист

Найкращим часом для безпечної засмаги вважають ранок до 11:00 і вечір після 16:00. Справа у тому, що між 11 і 16 годиною дня сонячна активність є максимальною. Спеціалісти наполягають на тому, що для засмаги необхідно використовувати засоби фотозахисту. Якщо весь час проводити на сонці, варто кожні дві години наносити засіб з максимальним SPF (sun protection factor) – 50. І навіть у місті, йдучи з роботи додому по активному сонцю, потрібно нанести захист SPF 30.

Ступінь захисту обирають також залежно від фототипу шкіри: що вона світліша, то вищим повинен бути SPF. 

Основний фототипів у європейців чотири:

  • Перший (кельтський) – ніжна, молочно-біла шкіра з веснянками, руде або дуже світле волосся, світлі очі. Швидко згорають і майже не засмагають. Допустимий час перебування на сонці - 5-10 хвилин.
  • Другий (нордичний) – світла шкіра без веснянок або з невеликою їх кількістю, світлі очі і волосся (може бути світло-русяве або світло каштанове). Засмага лягає погано. Перебування на сонці – 10-15 хвилин.
  • Третій (темний європейський) – карі або сірі очі, русяве або каштанове волосся, шкіра без веснянок, яка легко засмагає. Можуть безпечно перебувати на сонці 20-35 хвилин.
  • Четвертий (середньоземноморський) – смаглява оливкова шкіра, темні очі і волосся. Безпечний час на сонці – 30-40 хвилин.

Для засмаги SPF-30 – це мінімум. При цьому цифра після SPF показує, у скільки разів можна збільшити термін безпечного перебування на сонці, не ризикуючи отримати сонячний опік. Білошкірим радять не розлучатися з максимальним захистом. 

Деяким людям краще взагалі уникати прямих сонячних променів. У першу чергу – тим, у кого є фотодерматоз чи фотодерматит. Від сонячного проміння на їхній шкірі з’являються пухирі.

Дуже світла шкіра (так званого «кельтського» типу) або значна кількість родимок сигналізує про те, що особа належить до групи ризику розвитку меланоми, раку шкіри. Таким людям після літнього сезону рекомендують проходити дерматологічний огляд.

 

Читайте також:

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!