Що сталося зі школою на Ужгородщині, побудованою в 1932 році (ВІДЕО)

Побудована у 19 столітті - ще за кураторства президента Масарика, -  школа має багату історію – колись тут жили вчителі, потім були казарми. А ще потім – як не важко здогадатися – знову функціонувала школа, повідомляє ЗІДО.

"Стандартна зміна директорів школи покращення не принесла, бо ж будівлю фактично ніколи не ремонтували, принаймні, за роки української незалежності. Тож не дивно, що школа, зведена 1932 року, потребувала  чималих капіталовкладень", - повідомляє видання.  

Попри тотальну газифікацію району, ще донедавна школу опалювали  дровами у грубах, а діти сиділи на уроках вдягнутими. Бо ж  у класахбуло холодно. Їдальня і початкові класи знаходилися у різних корпусах, тож  учням початкових класів, аби отримати свій законний пільговий обід, потрібно було за будь-якої погоди проходити майже кілометр. Однак зі зміною керівництва закладу ситуація докорінно змінилася. Минулоріч новим директором закладу стала Ельвіра Помпель і за її каденції у житті сільської школи почався черговий її розквіт. Вже минулий навчальний рік школярі зустріли у теплому і відремонтованому приміщенні.Вся школа опалюється централізовано – вставлено батареї і твердопаливний котел. Замінено дах, розчищено територію. Для ефективнішого енергозбереження весь корпус закладу назовні утеплено. У класах стоять нові меблі. Частково були виділені кошти з бюджету, а також  залучалася спонсорська допомога, левову частку котрої взяв на себе екс-учень цієї школи, нині депутат обласної ради Мирон Помпель. Школу  на різних етапах її ремонту також відвідували голова обласної ради Михайло Рівіс,  інспектували народний депутат України Михайло Ланьо, депутат Закарпатської облради Мирон Помпель та , звичайно, Геннадій Москаль, який взяв участь у відкритті новозбудованого спортивного майданчика,  руїни якого  останні кілька десятиліть густо заростали бурянами. Про те, як змінилася школа всього за рік, розповідає директорка Ельвіра Помпель Також минулоріч школа змінила статус – тепер це навчальний заклад із поглибленим вивченням словацької мови – і нічого дивного – саме у Анталовцях живе  серйозна словацька громада. Звісно, у школи ще багато проблем – наприклад, аби дозволили їм акредитуватися на «трійку», себто мати свої власні 10 та 11 клас. Бо ж образливо – виховувати переможців районних олімпіад, котрі потім із задоволенням забере заклад, котрий видасть дітям атестат на середню освіту. І є, звичайно, мрії – створити альманах школи – адже Анталовці – село з багатою історією і кожний із випускників школи є членом  родини, яка і складає історію села та родовід його мешканців. Можливо, цій ідеї допомогла б ініціатива Ельвіри Помпель, котра мріє зібрати під одним дахом випускників своєї школи. Зрештою, всі, хто має інформацію про Анталовці та школу, про історію,власний  родовід та рідне  село, завжди можуть звернутися за знайомою із дитинства адресою. Тому що їх тут завжди чекають і їм тут завжди будуть раді. https://www.youtube.com/watch?v=IvNzOBJ8nKU Нагадуємо: Закарпатці підірвали ресторан на Івано-Франківщині (ФОТО) Читайте також: До уваги водіів: на трасі М-06 в Закарпатті трапилася ДТП