«Вони прийшли з ножами, битами і пістолетами». Ромська версія підпалу поселення на Лисій горі

Радіо Свобода розповіло, як 20 квітня націоналісти спалили ромське поселення на Лисій горі у Києві. Громадське радіо відвідало ромські родини, які повернулися на Закарпаття, та записало їхню розповідь про підпал. У 13-річної Тімеї довге чорне волосся, зібране в хвостик. Дівчинка вбрана у чорні футболку та джинси. Вона гуляє біля свого будинку у закарпатському селі. Про події 20 квітня у Києві згадує дрижачи. «Мені камінь кидали у руку. Дуже боліла». «Хто кидав?» «Такий великий чорний чоловік у масці». Повертаючись на Закарпаття, Тімея не спала у потязі. Каже, що їй було страшно. Тімея розповідає, що того дня їй було дуже страшно «Чорним чоловіком у масці» міг бути один із представників націоналістичної організації «С14». 20 квітня близько 30 молодиків прийшли у тимчасове ромське поселення на Лисій горі і спалили намети. «Після переконливих законних аргументів інші теж вирішили піти з забороненої території», — написав координатор «С14« Сергій Мазур. Роми ж стверджують, що «переконливими аргументами» були ножі, каміння, бити і пістолети. «Ци..ни багато разів обіцяли покинути територію, де заборонено смітити та влаштовувати табори. РДА завалене проханнями киян. Місцеві мешканці тепер будуть спокійніші за власні гаманці», — написав лідер «С14» Євген Карась після підпалу. Зазначимо, «Лиса гора» є регіональним ландшафтним парком. Аранка і Віталій Кульчари показують велику чорну валізу у порізах. Кажуть, що то сліди від ножів. У поселенні на Лисій горі вони були з двома дітьми. Того дня зранку до поселення прийшли двоє чоловіків. Вони не показали документів, але просили родини, які там залишилася, поїхати на Закарпаття, розповідає 28-річна Аранка. Її чоловік копав метал поруч на сміттєзвалищі, який потім здавав, а вона з двома дітьми та декількома жінками була у поселенні. Вона стверджує, що ці чоловіки порпалися у речах однієї із жінок, знайшли там 2500 гривень і забрали «Сказали: «Поки не підете,  гроші не повернемо. Якщо не поїдете, погано буде». Та жінка не мала грошей на білет і кричала, плакала, на колінах просила не забирати. Він же розбив лопатою палатку», — розповідає Аранка. За її словами, це не були ті молодики, які пізніше спалили поселення. Аранка і Віталій кажуть, що валізу пошкодили молодики Після того, як до наметів повернулися ромські чоловіки, усі родини поїхали на вокзал. За їхніми словами, серед них було 18 дорослих і 13 дітей. Купили квитки на найближчі можливі дати — 28 квітня. Після того їм зателефонував один із чоловіків, який приходив зранку, розповідає Тімур Албок – найстарший ром у поселенні. «Він зателефонував увечері і сказав: «Приходь у посадку. Я завтра прийду. Ми поговоримо», — стверджує Тімур і додає, що цей чоловік дозволив залишитися їм до 28 квітня. Коли роми повернулися на Лису гору, на них там чекали пожежа і невідомі у балаклавах. «Я закричав «Горить!». Кажу: «Чекайте давай поговоримо». А вони одразу з ножем, кидали тим, що було під рукою», — розповідає Віталій. Він стверджує, що один із молодиків вистрілив у нього, але не влучив. У Аранки зараз болять очі, каже, що нападники використали балончики з речовиною, від якої у неї та дитини почали пекти очі. Віталій каже, що у нього стріляли «Вони навіть дітей не бачили. Почали тяжким камінням кидати. Скажіть по-нормальному: «Приберіть, наведіть порядок, ідіть». Ні, вони з битами, ножиками, пістолетами. Вони бандити чи хто?», — обурюється Руслан Балог, батько Тімеї. За словами ромських родин, напередодні вони поприбирали сміття у парку. Роми кажуть, що покидали речі і втекли до гаражів у пошуках сховку, зателефонували на «102», однак поліція приїхала через півгодини. За словами Віталія, до поселення під’їхала одна поліцейська машина, де були три правоохоронці. «Я їм кажу: «У нас діти, вони стріляли, з ножами йшли». А вони: «Краще їдьте геть», — так описує розмову з поліцейськими Віталій. Шестимісячний Мануель — найменший свідок підпалу «Ми сказали поліції, що вони з пістолетами, з ножиками. Ми цигани. Їм що? Циган треба убити, вони так думають. Це несправедливо. Що цигани скажуть, то нічого не правда. Тільки їхня правда», — каже Руслан Балог. Після того, як молодики пішли, ромські родини поїхали на вокзал, купили квитки до Львова, а вже звідти – на Закарпаття. Зараз усі родини вдома. У деяких дітей, як от у шестимісячного Мануеля,  піднялася температура. «Я не розумію, як там ці люди у Києві живуть, якщо так ненавидять інших людей. Наші цигани нікого не образили, не обікрали, ходили зранку копати метал. Ми теж в Україні живемо, у нас один президент. Чи у них інший?», — дивується Руслан Балог.