Мегакурорт "Свидовець": перспективи та ризики

20 березня 2017 року в Ужгороді, в залі засідань наукової ради Ужгородського національного університету, пройшло засідання «круглого столу» на тему «Реалізація інвестиційного туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» в умовах сталого розвитку сільських територій». Організаторами цього поважного та актуального зібрання виступили: громадська організація «Закарпатська асоціація зеленого сільського туризму», громадська рада при Закарпатській обласній державній адміністрації у співпраці з громадською організацією «Інститут регіонального природокористування» та науковими підрозділами Ужгородського національного університету ( науково-дослідний інститут «Інститут державного управління та регіонального розвитку», кафедри: землевпорядкування та кадастру; лісівництва; фізичної географії та раціонального природокористування). Крім громадських активістів та науковців в роботі «круглого столу» взяла участь велика група представників органів влади та місцевого самоврядування й засобів масової інформації. Серед учасників зібрання були голова Рахівської районної державної адміністрації Павло Басараба, заступник голови Тячівської районної державної адміністрації Василь Погар, начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга, директор Ясінського лісомисливського господарства Василь Теличук тощо. Презентацію інвестиційного проекту зробив його координатор від Закарпатської обласної державної адміністрації, заступник директора гірського курорту «Буковель» Юрій Добровольський. На форумі вперше, публічно продемонстровано детальну карту розміщення запроектованого курорту «Свидовець» та його загальну характеристику. Як повідомив Юрій Добровольський, спорудження комплексу передбачається провести на землях державного лісового фонду Ясінянського та Брустурянського державних лісомисливських господарств, за межами сіл Чорна Тиса та Лопухово Рахівського та Тячівського районів. Передбачається на площі 800 гектарів (із суцільною вирубкою 430 гетарів лісу та на понад трьохсот гектарах, які розташовані на висотах більше 1100 метрів над рівнем моря) побудувати близько 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, облаштувати 230 кілометрів лижних трас. Крім того, на курорті відкриють близько 120 закладів харчування, а також магазини, фітнес-центри та медичні установи, банківські відділення, багаторівневі місця паркування автомобілів та навіть аеродром із злітною полосою протяжністю в один кілометр. Одночасно курорт зможе прийняти біля 32 тисяч відпочиваючих. Очікується створення біля п’яти тисяч безпосередніх робочих місць та близько п’ятнадцяти тисяч опосередкованих робочих місць. Загальна площа, яку передбачається відвести під спорудження курорту становить понад 1400 гектарів земель держлісфонду. Інвестиції складатимуть 1.5 мільярда американських доларів. Термін будівництва 12 років. В ході дискусії, багато цікавих та конструктивних пропозицій висловили: завідуючий кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Ужгородського національного університету, професор Степан Поп, доктор економічних наук, професор, директор науково-дослідного інституту «Інститут державного управління та регіонального розвитку» Володимир Приходько, завідуючі кафедрами Ужгородського національного університету Людвіг Потіш та Володмир Пересоляк, громадські діячі Богдан Пранничук, Олег Лукша та Валентин Волошин, голова Рахівської районної державної адміністрації Павло Басараба, голови селища Ясіня та села Чорна Тиса Едуард Зелінський та Іван Павлючок й інші. Виступаючи на зібранні заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України Федір Гамор, привернув увагу до деяких викликів, які пов’язані із спорудженням цього об’єкту. Серед них, насамперед є той факт, що Закарпатський окружний адміністративний суд 18 січня 2018 року, ухвалив рішення щодо визнання протиправними та скасував розпорядження Рахівської та Тячівської районних державних адміністрацій, стосовно затвердження детальних планів територій під будівництво туристично - рекреаційного комплексу «Свидовець». А у зв’язку із тим, що Карпатський біосферний заповідник, залучений як третя сторона у цьому судовому процесі, його адміністрація заявила про підтримку проектів розвитку туризму та рекреації в Карпатському регіоні, за умови дотримання вимог екологічного законодавства, зокрема вимог «Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» та ратифікованих законами України протоколів до неї «Про збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття» (2009 р.), «Про стале управління лісами» (2012 р.), та «Про сталий туризм» (2017 р.). По-друге, судячи із презентованих, Юрієм Добровольським, матеріалів Проекту та опублікованого Повідомлення щодо проведення оцінки впливу будівництва цього об’єкту на довкілля, серйозним викликом може бути його узгодження із чинним українським природоохоронним законодавством, зокрема вимогами Конвеції про охорону біологічного різноманіття й Рамкової конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат й Протоколів до неї. Частина із запроектованих ділянок під будівництво є унікальними, не тільки для України, але і для Європи, високогірними екосистемами, де бере початок річка Чорна Тиса, випадає чи не найбільше в Україні опадів та формуються катастрофічні паводки, зосереджено найбільші в Українських Карпатах, «гарячі точки» та оселища для збереження рідкісних та червонокнижних видів рослин і тварин тощо. Так, за попередньою інформацією Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України, в цих місцях може зустрічатись біля 100 таких видів рослин і тварин. Тут знаходиться 9 високогірних озер льодовикового походження, а серед них озера Апшинець, Герешаска та Ворожеска є гідрологічними заказниками. Річка Чорна Тиса належить до іхтіологічних заказників, а частина кварталів Чорнотисянського лісництва входить до складу ландшафтного заказника «Радянські Карпати». А нещодавно інститут екології Карпат НАН України, з метою організації комплексної охорони цих унікальних природних цінностей, підготовив та направив до Міністерства екології та природних ресурсів, клопотання щодо створення тут цілісного загальнодержавного об’єкту природно-заповідного фонду. Крім того, із запроектованими територіями, безпосередньо межує і Карпатський біосферний заповідник. В зв’язку із цим, необхідно взяти до уваги вимоги статті 8 Конвенції про охорону біорізноманіття, з гідно з якою, кожна договірна сторона Конвенції «заохочує екологічно обґрунтований і сталий розвиток у зонах, що межують з охоронними територіями, з метою сприяння збереженню цих територій». А стаття 10 цієї ж Конвенції, прямо зобов’язує вживати заходів, які сприяють збереженню та сталому використанню компонентів біологічного різноманіття. По-третє, серйозним викликом є й негативний досвід гірськолижного курорту «Драгобрат», який призвів до катастсрофічних екологічних наслідків, в одному з наунікальніших куточків Свидовця, Тут сформувались серйозні ерозійні процеси, проблеми із утилізацією побутових відходів та безсистемними скидами забруднених вод у гірські ріки і потоки, зникають рідкісні види рослин та тварин, високогірні озера тощо. По-четверте, до викликів треба віднести, також і вкрай низький внесок до місцевих бюджетів, розташованих тут туристично-рекреаційних закладів. Так, до прикладу, за підсумками 2017 року, від майже 70 турготелів, із одночасним перебуванням 5 тисяч рекреантів, при колосальній шкоді нанесеній природі цього краю, до Рахівського районного бюджету, направлено, всього 62 тисячі гривень туристичного збору. По-п’яте, в зоні розміщення курорту, так як це спостерігається на «Буковелі», може відбутись значне підвищення цін для місцевого населення, на товари повсякденного попиту. А величезне скупчення людей (створення концентрованого поселення з розміром міста Хуст) , одночасно на незначній території, буде призводити не тільки до деградації екосистем, але й створить вкрай дискомфортні умови для їх відпочинку, а тим більше для оздоровлення. Але при всьому цьому, нам імпонує конструктивна, компромісна позиція координатора Проекту Юрія Добровольського, який проявив готовність до обговорення проблем, врахування думки екологів, пошуку оптимального, з меншою шкодою для довкілля, варіанту для будівництва цього важливого для сталого розвитку гірських населених пунктів Закарпаття, туристично-рекреаційного комплексу. Тому ми запропонували, організувати додаткові дослідження проектної території, оцінити її допустиму екологічну ємність, об’єднати в цьому процесі зусилля всіх зацікавлених сторін, перш за все науковців, громадськості, органів влади та місцевого самоврядування. Крім того, враховуючи значні потенційні ризики, пов’язані із розміщенням величезної інфраструктури цього мега курорту, на унікальних та екологічно вразливих ділянках у високогір’ї Свидовця, варто розглянути, відповідно до Схеми планування території Закарпатської області, можливість розміщення частини цієї інфраструктури на інших ділянках Рахівської рекреаційної зони, зокрема в Лазищині, Косівській Поляні та Рахові, і в такий спосіб, зменшити антропогенне навантаження та розширити можливості для сталого розвитку і для сусідніх депресивних населених пунктів. В зв’зку із цим, керівництву проекту передано для розгляду, інвестиційну пропозицію (розроблена компанією «PoltavaSKI»), щодо створення Всесезонного рекреаційного комплексу, на уже антропогенно освоєних, Рахівських та Косівсько-Полянських схилах гори Терентин (1388 м н.р.м.), із можливістю створення тут довгих гірськолижних трас (понад 3000 м) різної складності та привабленням сюди близько 12000 туристів щоденно. Пряме залізничне сполучення Рахова із містами Київ, Харьків та Одеса й запроектоване відкриття найближчим часом руху потягу за маршрутом із румунського міста Клуж Напока через Рахів на Чернівці, а також капітально збудована, ще в довоєнний період автодорога й існуюча електролінія до гори Терентин, можуть служити, сприятливими факторами для реалізації і цього проекту. А загалом учасники «круглого столу» підтримали необхідність спорудження туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець». Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України