Масові вбивства та катування повертаються: тисячам жінок Афганістану загрожує смертельна небезпека

Республіка Афганістан фактично припиняє своє існування під натиском угрупування "Талібан".

Керівництво Афганістану покинуло країну та визнало свою поразку. Західні уряди проводять евакуацію. В цей час на вулицях Кабулу прибирають зображення жінок у рекламі, а десятки тисяч людей намагаються вибратися з країни через останній можливий шлях - аеропорт Кабулу.

Доля жінок під їх керівництвом викликає стурбованість у всього світу. В той час як "Талібан" обіцяє, що за жінками буде збережена частина їх прав. З усієї країни надходять повідомлення про масові вбивства жінок, правозахисників, активістів, журналістів та колишніх військових. Режим під час якого Талібан керував Афганістаном на прикінці 90-х, називали жіночим апартеїдом. Це один з найжорстокіших режимів стосовно жінок за усю історію.

Заборони, які впроваджував Талібан для жінок можна з впевненістю назвати злочином проти прав людини.

 

• Починаючи з 8 років дівчатам було заборонено контактувати з особами чоловічої статі, якщо це не чоловік або родич.
• Всі вікна перших поверхів будинків були зафарбовані або заклеєні, щоби всередині не було видно жінок з вулиці.
•  Жінкам заборонялось з'являтись на балконах будь-яких будівель, навіть вдома.
•  Жінок не дозволялось фотографувати, знімати на відео будь-де, навіть вдома.
• Жінкам заборонялось бути присутніми на радіо чи телебачені та на будь-яких заходах.
• Заборонялось з'являтися на вулиці без чоловіка або родича чоловічої статті та без одягу, яке повністю закривало обличчя та тіло.
  
   

Під керівництвом талібів практикувалися надзвичайно жорстокі покарання. Жінок карали публічно, переважно на стадіонах, міських площах, або за допомогою вуличного побиття. Практично за всі "провини" карали застосовуючи фізичне насилля.

Ось декілька по справжньому трагічних історій, прочитавши які важко повірити, що таке можливо у наш час.

 

• У жовтні 1996 року жінці відрізали великий палець за носіння лаку на нігтях.
  
   
• Було безліч розстрілів жінок через те, що вони "підпільно працювали", адже жінкам було заборонено працювати.
  
   
• У грудні 1996 року по радіо оголосили про затримання внаслідок рейду 225 жінок за порушення дрес-коду. Суд виніс вирок - побиття ніг жінок нагайкою.
  
   
• У 1999 році Зарміна, мати семи дітей була засуджена до смертельної кари за те, що нібито вбила чоловіка на знак помсти за його образи та побиття. Вирок було виконано на великому стадіоні на очах у 30 000 людей. Раніше Зарміну катували, однак вона відмовилася визнавати свою провину.
   

Тисячі освідчених жінок, активісток, журналісток, правозахисниць так і не встигнуть покинути країну.