Із близько 5000 усіх медичних працівників закладів охорони здоров’я облради Закарпаття, понад 2000 — не медики

Таку інформацію сьогодні під час засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, праці, зайнятості та соціального захисту населення, учасників АТО/ООС озвучив секретар комісії Євген Мешко.

Участь у засіданні взяли також голова комісії Петро Добромільський (онлайн), заступник Єлизавета Біров і члени комісії Іван Галамбіца та Ольга Олексик та депутат Андріана Сушко.

Насамперед комісія розглянула лист «Закарпатського обласного центру громадського здоров’я» Закарпатської обласної ради щодо оптимізації роботи закладу з 01 січня 2022 року шляхом вилучення зі структури закладу відділу статистики та аналітики та внесення відповідних змін до статуту закладу.

Ішлося про те, що заклад потрібно зберегти у системі охорони здоров’я області. Для цього депутати доручили Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА звернутися з листом до МОЗ України щодо роз’яснення практики, до яких саме структур приєднані такі відділи у інших областях.

Відтак заслухали керівника «Центру спортивної медицини, санології та фізичної реабілітації» Закарпатської обласної ради щодо зміни галузевого органу закладу обласної ради у профільний структурний підрозділ облдержадміністрації.

Керівник Центру Андрій Шип повідомив, що установа займається виконанням статті 51 Закону України «Про фізичну культуру та спорт». Тобто: оглядом і диспансеризацією членів збірних України та області з різних видів спорту. Віднедавна МОЗ України передало структури таких центрів на баланс Міністерства молоді та спорту України. Однак, Національна служба здоров’я не оплачує послуги цих центрів за відсутності відповідних пакетів. Наразі центр скорочено до 14 працівників.

 Члени комісії вирішили наразі залишити Центр у структурі обласної ради до завершення процедури аналізу діяльності всіх КНП спортивного спрямування облради.

Жваву дискусію викликала пропозиція члена комісії Ольги Олексик про звернення обласної ради до Уряду та Президента України щодо недопущення скорочення медичних працівників, яке, на думку депутатки, може сягнути 30% та щодо виплати заборгованостей медпрацівникам, у тому числі Воловецької і Великобичківської лікарень.

З цього приводу голова комісії Петро Добромільський зазначив, що причину малих зарплат і нестачі коштів у лікарнях слід пошукати у рази більших зарплатах керівників медзакладів у порівнянні з іншими працівниками. Як приклад, навів зарплатню медсестри — у 7-8 тисяч гривень проти зарплат деяких керівників лікарень у 70-80 тисяч.

Дискусію підтримав і депутат Євген Мешко, який, на основі проведеного аналізу, розповів, що з близько 5000 усіх працівників комунальних медзакладів області понад 2000 складають люди, які, за фактом, не є медичними працівниками. А деякі з них — перебувають у родинних або дружніх стосунках із керівниками цих лікарень.

Відтак, цю пропозицію та ряд інших питань порядку денного було вирішено перенести та доопрацювати, - інформує пресслужба Закарпатської облради.