Історії мукачівського замку Паланок – легенди королівств та імперій на Закарпатській землі

Держави, імперії, повстання, інтриги та чвари, штурми і облоги – це історія замку Паланок. Величної і неприступної фортеці, яка назавжди залишиться однією з найкрасивіших історико-архітектурних пам`яток Закарпаття. 

У VІІ столітті ці території були заселені племенами білих хорватів. Кажуть, саме вони побудували на місці замку перше дерев`яне укріплення. Та вже через 300 років після хорватів на мукачівські землі прийдуть угри. Військо Угорського королівства захопить все Закарпаття. І майже тисячоліття їхні нащадки житимуть тут. Дерев`яний замок, зведений не пізніше IX століття, з часом укріпиться каменем, а згодом і повністю стане кам`яним. То буде вже кінець XІV століття. Час, пов’язаний з іменем князя Федора Корятовича. Його пам’ятник сьогодні можна побачити на подвір`ї замку (а потримавшись за вказівний палець, який виблискує вже відшліфованою бронзою – загадати бажання). Саме цей литовсько-руський князь удостоївся честі стати вічним охоронцем замку Паланок. Адже він звів перше повністю кам`яне укріплення. За 18 років свого господарювання у Мукачівській фортеці Федір Корятович спромігся збудувати великий двір – Верхній кам’яний замок.Середній і Нижній замки (та ще зовнішнє оборонне кільце) будували Дєрдь Ракоці та його дружина Жужана. Для цього спеціально був запрошений найвідоміший на той час французький архітектор Себастьян де Вобан – найкращий знавець фортифікаційної справи, міністр оборони Франції. Він зробив замок справді неприступним. Важко уявити, але товщина деяких стін сягала 18 метрів. Загалом замок складався із чотирьох терас, на яких розташовувались Передворотній, Нижній, Середній та Верхній замки.Кожен із чотирьох був на різній висоті, тому за необхідності міг оборонятися самостійно. Назва замку Паланок походить від укріпленого навколо нього в глибокому водяному рові частоколу-паланку. І зараз потрапити всередину можна лише перейшовши дерев’яний міст. Викопаний довкола глибокий рів служив колись лінією оборони фортеці. Перше велике подвір`я в оточенні стін із невеликими напівкруглими віконцями називається Середнім двором. Виявляється, тут мешкали солдати. У казармах їх розміщали на різних рівнях – залежно від величини зарплати і звання можна було жити вище, або нижче. Верхній замок, який називають серцем Паланки, був збудований як вежа-донжон, оточена фортечною стіною з круглими баштами по кутах. Нижній замок, який мав великі ворота, охороняли два могутні кулеподібні бастіони. Тут знаходилася сторожа. Справжньою легендою замку Паланок є старий 75-метровий колодязь. Федір Корятович наказав викопати його просто посеред скелі. Сягаючи своєю глибиною річки Латориці, колодязь зменшував або збільшував рівень своєї води відповідно до річкових течій. 

Отримавши у пожиттєве володіння Мукачівську домінію, Федір Корятович вирішує зробити своєю столицею красиве містечко на річці Латориця. Зводить тут замок і засновує Свято-Миколаївський монастир. Святиня із бібліотекою досить довго була головним культурним центром Закарпаття. Князь добре господарював у краї, вкладав гроші у розвиток культури, зводив монастирі. Аж поки не помер та не був похоронений у місцевому соборі. Його дружина Ольга залишилась жити уфортеці. А коли померла й сама, передала замок у руки угорської влади. Від тоді мальовничі володіння успадковувались почергово різними представниками угорської корони. У 1526 році Угорщина була розділена на три частини. І однією з них було новоутворене королівство Трансільванія. Наша Мукачівська фортеця стає одним з найважливіших оборонних пунктів королівства. Цікаво, що Трансільванія називалась ще Семиграддям. Знак королівства у вигляді зірки ще й зараз можна побачити на стінах Середнього замку. Але зірка восьмикутна. Справа у тому, маючи сім міст, Трансільванія хотіла приєднати ще й восьме (та цього зробити так і не вдалось), і тому зображалась саме восьмигранна зірка. Важливий період в історії фортеці пов`язаний з давнім трансільванським родом Ракоці (який, до речі походив від Влада III Дракули). Напис угорською Rakoczi Ter «Площа Ракоці» і зараз можна побачити між другим і третім поверхами замку. Ця казково багата династія правила тут більше ста років, передаючи владу з покоління в покоління. Тих, хто не сприйняв принесені на Закарпаття турецькими завойовниками культуру і релігію, називали куруцами. Саме Ракоці завжди були ватажками куруців. Ілона Зріні – вдова Ференца Ракоці І стала справжньою легендою угорського визвольного руху. Відома тим, що змогла самотужки тримати оборону замку Паланок під час габсбурзької облоги аж три роки. І хто зна, скільки ще протрималася б хоробра і дуже розумна жінка, до кінця віддана своїй справі, якби не зрада найближчого оточення. У замковому колодязі отруїли воду, позбавивши оборонців можливості воювати далі. (Пам`ятник Ілоні Зріні та її сину Ференцу (який став ватажком повстанців) можна побачити у верхній частині замку Паланок). 

У XVІІІ столітті замок належатиме вже Австрійській імперії. Закінчиться час князів і королівських династій. Австрія вирішує влаштувати тут в’язницю із жорстоким режимом для політичних злочинців. Цікаво, що за більш як 100 років жодній людині не вдалось звідти втекти. Від початку ХХ століття до його середини Закарпаття входило вже до складу Чехословаччини. А далі (майже до завершення Другої світової війни) – до складу Угорщини. На щастя, від воєнних дій замок не постраждав. Радянська ж влада розмістила тут сільськогосподарське профтехучилище. У Середньому дворі тепер жили не солдати, а звичайні студенти ПТУ. У Верхньому – проходило їх навчання. З 1989 року Верхній замок Паланка став Мукачівським історичним музеєм. Тоді експозиції розміщались всього у кількох кімнатах. У роки незалежності замок стає добре відреставрованою архітектурною пам’яткою з експозиційними залами, які займають понад 2500 кв. метрів. 

Нагадаємо, Трембіти кличуть, а на Синевирі гуляють (ФОТО)