Як відбувається на Різдво коляда на Воловеччині

Але навряд їй відомо, як колядують різдвяні коляди на Воловеччині. Адже саме тут чи не найколоритніша закарпатська коляда – одна з 5 причин відвідати Воловеччину. Зауважте, наголос у слові «коляда» верховинці ставлять на другий склад. Що таке мала коляда, велика коляда, розколядовка? Чому колядники на Воловеччині заходять до хати не до всіх? Які колядки співають верховинці, і де дістати унікальні слова цих колядок? Читайте і дізнавайтеся!

Підготовка до коляди

Старші люди кажуть: «Після Никіл уже мож колядовати». Тобто після Дня Святого Миколая офіційно починається сезон коляди. Юнаки років 10-18 збираються і починають репетиції, які проводяться щовечора, як правило, в оселях самих колядників (по черзі в кожного). Спершу колядники ділять ролі вертепу – різдвяної п’єси. Кожен отримує слова, які повинен вивчити. Потім декілька днів читають свої репліки по черзі, щоб запам’ятати, хто за ким має говорити. До Нового Року всі знають свої ролі на зубок і починають розігрувати п’єсу, щоб до Святвечора довести всі дії до автоматизму. Паралельно колядники пригадують колядки на коляду і співають їх щовечора, щоб натренувати голос.

Мала коляда на Святвечір

Мала коляда – це, власне, ті хлопці, які від Миколая готують вертеп. Мала коляда колядує на Святвечір. 6 січня – найвідповідальніший для малих колядників день. Біля полудня вони збираються і починають відновлювати костюми і маски на коляду. Ангел прасує своє біле убрання і приводить до ладу зірку. Шестикутна або восьмикутна зірка мінімум 20 сантиметрів в діаметрі – обов’язковий атрибут коляди. Адже саме вона сповістила всіх про народження Спасителя. Бажано,  щоб зірка крутилася і світилася, а в ідеалі – переливалася. В деяких п’єсах ангелів два три. Вони носять замість зірки вертеп – двоповерхову хатинку, з пастухами й травоїдними тваринами на першому поверсі і святою сім’єю на другому. Царі витирають від пилу корони. Пастирі виймають уйоші – теплі піджаки з домотканого полотна. Дідо приміряє бороду з овечої вовни. Баба чистить чобітки. Циган кріпить на фуфайку різні бляшки, залізячки та інші причандали. Гершко ріже ряси на старому плащі і вичісує парик з песликами (кучерями). Стрілець чистить рушницю і натирає до блиску зірочки на погонах. Чорт одягає червону шапчину з дерев’яними рогами, червоний светр і червоні штани з хвостом із колючого дроту. Під вечір всі розходяться, щоб після святої вечері зібратися знову. Тепер уже колядники одягаються в повне спорядження. Пастирі малюють собі вусики і бороду. Чорт  розмальовує лице сажею, поділившись трохи з циганом. Останній обов’язково наносить собі синяк під око. Подекуди чорти на обличчя одягають чорну маску, але долоні обов’язково повинні бути в сажі, скоро дізнаєтесь, чому. Далі всі проводять генеральну репетицію і на хвилинку сідають. Це потрібно, щоб набратися сил, адже хлопці колядують цілу ніч, встигаючи обійти від 50 до 100 осель. В невеликих селах одна мала коляда, в більших – свою малу коляду має кожна вулиця. Глибоко вдихнувши, хлопці виходять на вулицю. Вперед вибігає чорт. В нього найважча місія – пробігтися по всьому селу, щоб усі знали, що коляда цієї ночі прийде. А щоб усі почули, чорт одягає на себе 10-15 гучних дзвінків. Тим часом інші прямують до першої хати, звідки починається коляда. Чорт, який уже оббіг усе село, і тут повинен бути першим. Він прибігає під вікнона хвилину раніше від усіх і стрибає, щоб господарі почули дзвінки. Підходять інші колядники і заводять колядку прямо під вікном, не заходячи до хати, на морозі. Це ще одна особливість, яка кардинально відрізняєверховинську коляду від всіх інших. Колядники співають під вікном стільки колядок, скільки в домі живе чоловіків, які неодмінно повинні вийти. Часто слухати коляду виходить вся родина. І кожен чоловік дає за колядку певну суму (50-100 гривень). Більшість зібраних грошей колядники віддають на церкву. Решту ділять між собою, витрачаючи частину на розколядовку… Але повертаємося під вікно. Після кожної колядки головний (найчастіше Дідо) віншує. «Вінчирую ти, пане ґаздо, вбы ти ся пісня, ся колядка была на радіть, на утіху, на веселість у твоєму домі. Обы сь ся в горазді мав з свойов жінков, з своїми діточками, з усьов свойов родинов. Убы сь сі святка счасливо провів і радо наступних ся дочекав». Текст віншування на коляду, як і п’єса відрізняється у кожному селі. Оплативши колядку, ґазда може файно подякувати, і коляда йде до іншої оселі колядувати під вікно, а може сказати: «Пойте ближе», – тобто, заходьте в дім. І тут починається найцікавіше. Верховинський вертеп – це не просто сценка на коляду, це комічно-містичне театральне дійство. Першими заходять Дідо з Пастирями і звіщають добру новину – Народження Ісуса. Далі являється Ангел, щоб розповісти, як відзначають цю велику подію на небесах. Періодично забігає Чортяка і погрожує зірвати свято. Він лякає людей, торкається долонями дівчат і молодиць, бруднячи їх сажею, жартома заставляє ловити себе за колючих хвіст. Але представника темних сил раз за разом виганяють на вулицю. Напругу від протистояння добра і зла знімають комічні ролі Цигана і Гершка. Перший бурмоче собі щось під ніс і перевіряє, що є їсти на столі і в каструлях. Другий вихваляється і розповідає небилиці на специфічному акценті. В результаті ці двоє обов’язково мусять посваритися або навіть побитися. З жіночих ролей у вертепі окрім Баби можуть бути Циганка і Сура. Циганка шукає, де вкрасти курей, а Сура намагається втихомирити свого Гершка. П’єса включає багато імпровізації, що робить її ще цікавішою і смішнішою. Особливо радіють коляді діти, для яких різдвяна вистава – жива казка. Раз або двічі дійство переривається колядками. Колориту додає той факт, що колядки і сценарій не на українській мові, а на місцевому діалекті з домішками старослов’янізмів. По завершенню вертепу господар запрошує «акторів» до столу. Трохи попоївши і зігрівшись, колядники співають ще одну колядку, щедрують діткам і йдуть далі. Циган обов’язково закине кілька цукерок або горіхів у свій рюкзак, а чорт не забуде втнути ще якусь добродушну або не дуже витівку. І так цілу ніч. В середньому, до хати запрошує кожен четвертий господар. Іншим достатньо колядки під вікном. Але нема випадків, щоб до колядників ніхто не вийшов. Бо старші люди кажуть: «Коли коляда ходит, треба вставати, дякувати і платити, бо колядники несуть благу вість». Якщо ж всією родиною люди пішли на нічну відправу до церкви, поважаючий себе ґазда неодмінно знайде колядників на другий день і розрахується за колядку. Адже колядники не пропускають жодної оселі, колядують у кожного під вікном. Кожне село має власну п’єсу, тому кількість дійових осіб відрізняється. Дехто, подивившись вдома вертеп, їде до знайомих в інше село, щоби подивитися їхню п’єсу. Є люди, які примудряються встигнути навіть на три вертепи.

Велика коляда на Різдво

Думали, малою колядою все закінчується? На Святвечір тільки перша коляда. На Різдво (7 січня), як тільки впадуть сутінки, все починається заново. Тільки тепер колядують не підлітки, а дорослі чоловіки – велика коляда або стара коляда. Старі коляди ще називають церковними, тому що їх організовує церква і майже всі «заколядовані» гроші віддаються на потреби церкви. Вони ходять цілу ніч на Різдво, а якщо село більше – то й наступну ніч. Велика коляда теж колядує під вікнами таку кількість колядок, скільки в домі чоловіків, і теж заходить в дім, тільки якщо хазяї запросять. Але вертеп старші колядники не розігрують, тільки колядують, вітають родину зі святками і пригощаються. Велику коляду від малої відрізняє наявність музичного супроводу. В селі обов’язково знайдеться кілька музикантів (2-3), які згодяться грати в коляді. Найпопулярніші інструменти: гуслі (скрипка), цимбали, баян. А ще в хаті старші колядники після колядки приговорюють: «За таку колядку пікницю, як грядку». Пікниця – це смачна домашня ковбаска (одна з найулюбленіших страв верховинців). Розколядовка Через 5-10 днів після коляди всі дорослі колядники збираються у одного з них і влаштовують велику гостину – розколядовку, якою закінчується коляда. Ґаздині зносять соління, м'ясо і колачі. Ґазди закуповують інші продукти й випивку. На розколядовці всі колядують, співають, танцюють, веселяться. Подекуди власну розколядовку влаштовує і мала коляда, але гуляння у них не настільки масштабні, як у старших колядників. Де взяти оригінальні тексти верховинських колядок Після статті, яку ви зараз читаєте, на блозі будуть регулярно з’являтися замітки з текстами колядоку однойменній рубриці. Можливо, вони вже там є. Ще раз підкреслю, що колядки не на українській мові, а на місцевому діалекті. Слідкуйте за новими публікаціями, щоб жодну не пропустити. А щоб на власні очі побачити, якою буде коляда 2016, приїжджайте в гості. Нехай з колядою в ваші домівки зайде мир, щастя і любов. Христос ся рождає! Славімо Його! PS. Дякую за фотоматеріали моїм землякам і хорошим друзям Васі Дербалю і Славі Понзелю.