Дивний склеп: загадка давніх дерев'яних трупів з Шотландії (ФОТО)

У червні 1836 року кілька підлітків полювали на кроликів в околицях шотландської столиці. Вони ошивались біля пагорба під назвою Трон Короля Артура і виявили в ньому вхід в таємничу печеру, яка виявилася свого роду склепом. Всередині компанія знайшла 17 мініатюрних трун, в кожному з яких знаходилися дерев'яні фігурки. Труни були поставлені на трьох вирубаних в сланці полицях, розташованих один над одним. На двох нижніх рядах було по 8 трун, і ще одна височіла над іншими, покладена на саму верхню полицю в самоті. Всередині - фігурки, унікальні й імовірно мають портретну схожість з якимись людьми. Вони вбрані в акуратно зшитий (і також унікальний для кожної фігурки) похоронний одяг. Ця знахідка викликала грандіозний ажіотаж. Однак достеменно з'ясувати, навіщо вони зроблені не вдалося досі. Втім, після дивної знахідки, людом поповзли найнеймовірніші чутки. Потім підключилися і журналісти місцевих видань — The Scotsman, Edinburgh Evening Post і Caledonian Mercury — і розтиражували цю історію та пов'язані з нею припущення. Що ж це за фігурки? Власне, озвучимо низку основних  версій щодо їх походження. Перша гіпотеза про те, що це просто дитячі ляльки, може бути відкинута. Важко уявити собі батьків, які дарують дитині 17 трун з моторошними тілами в якості іграшок, а потім «ховають» їх в саморобному склепі — і все це тільки заради розваги. Інша версія — про те, що це відьмині приналежності — була особливо популярна серед сільських жителів. Справа в тому, що в свій час шотландці попалили чимало «відьом», а останні суди над звинуваченими в чаклунстві пройшли в Шотландії не так вже й давно, у XVIII столітті. Тутешні жителі з якоїсь причини вірили в те, що їх похмурий край повний відьом, друїдів, фейрі та іншої нечисті. І ця знахідка відмінно вписувалася в їх світогляд. Ще одне припущення виросло з огляду на назву пагорба, до всього, ще й один з дерев'яних «покійних» спочивав вище інших, немов лідер. Через це й почали подейкувати, що фігурки символізують короля Артура і його лицарів круглого столу. Але це ніяк не пояснювало, хто і навіщо зробив і заховав їх в XIX столітті, та ще й так далеко від Уельсу, де за легендою правив Артур. Найцікавішою є версія, що відсилає нас до улюбленої кримінальної історії единбуржців — Вест-портські вбивства двох спритних і безпринципних ділків, Берка і Геєра. Спільницями злочинців стали співмешканка Берка Хелен Макдугал і цивільна дружина Геєра Маргарет. Обидва були ірландськими іммігрантами і заробляли собі на життя тим, що вбивали людей, щоб продати їх тіла хірургу Роберту Ноксу для препарування. В результаті обох спіймали, але Геєр пішов на угоду зі слідством, виступив свідком, а Берка стратили, зробивши його самого об'єктом анатомічних досліджень. Спосіб убивства, який застосовували Берк і Геєр — удушення шляхом здавлювання грудної клітини жертви — отримав в англійській мові самостійну назву burking, від burke — вбити, задушити; у переносному значенні — зам'яти справу, розправитися тихо і непомітно (за іменем Вільяма Берка, головного виконавця вбивств). Після низки слідчих дій злочинці та їх спільниці були заарештовані і передані суду. Хелен Макдугал і Маргарет Геєр за деякий час були звільнені з-під варти через недостатність доказів їх вини. Вільям Геєр, уклавши угоду зі слідством, погодився дати свідчення проти Берка в обмін на імунітет від подальшого судового переслідування. 28 січня 1829 року за вироком суду Берк був повішений перед собором Сент-Джайлс, після чого його тіло було публічно розітнуте в единбурзькому медичному коледжі професором анатомії Елікзандром Монро. Нокс, хоча й не втратив ліцензії на медичну практику, підпав під громадський осуд і пізніше був вимушений виїхати з Единбурга. До слова, історія Берка і Геєра спонукала парламент у 1829 році створити комісію для детального дослідження стану справ в британській анатомії. Робота комісії закінчилася прийняттям у 1832 році «Анатомічного акту», який скасував звичай анатомування трупів страчених злочинців і дозволив медичним закладам використовувати трупний матеріал для анатомічних і навчальних цілей. Берк і Геєр вбили 16 (за іншими відомостями 17) людей, так що багато хто вирішив, що дерев'яні фігури якимось чином символізують жертв цих серійних вбивць. Можливо, так була віддана остання данина тим, чиї тіла були позбавлені гідного поховання, або ж якийсь фанат-психопат Берка і Геєра розважався таким дивним способом. Версія химерна, але саме вона була домінуючою і навіть напівофіційною. Сама раціональна гіпотеза полягає в тому, що ці фігурки символізують тіла загиблих моряків. В ті часи досить багато матросів гинуло під час плавань, і їх ховали за морським звичаєм, тобто просто в безодні. З точки зору християнства це був не найкращий спосіб поховання, і родичі загиблих побоювалися, що душі померлих не знайдуть спокій. Відтак, могли замовити символічні похорони з такими фігурками. Це, звичайно, віддає язичництвом, але принаймні має найбільш реальне пояснення про те, як з'явився цей склеп, а також чому кожній фігурі надали унікальні риси зовнішності. А Вам до вподоби яка з версій? Пишіть у коментарях! [gallery size="full" ids="236222,236223,236224,236225,236226,236227,236228"]

За інформацією з відкритих джерел,

підготувала Саша Клімова для "ПЕРШИЙ.com.ua"

НАГАДУЄМО, у наших пухнастих компаньйонів є чимало таємниць, про які ми іноді не здогадуємося. Прибульці, божества, поплічники нечистої сили – усе це про них. https://pershij.com.ua/vsesvitnii-den-kotiv-shcho-prykhovuiut-nashi-uliublentsi-foto/ ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через рік після приєднання Закарпаття до складу УРСP провідні фахівці геологічної розвідки прибули на Закарпаття у пошуках корисних копалин. І не даремно https://pershij.com.ua/z-1946-roku-heolohy-zvituvaly-pro-rodovyshche-nafty-pid-drahobratom-arkhiv-tsru/