Дипломати та лісівники посадили вічнозелений тис на Закарпатті й запровадили екофест

Розпочали святкування біля Ясінянського будинку культури, де під звуки трембіт урочисто зустріли гостей гуцульської столиці.

Та основну роботу, яка передувала проведенню фестивалю, було зроблено лісівниками заздалегідь. Опісля урочистостей на новозбудованій лісовій дорозі, що сполучає Тячівський та Рахівський райони області та скорочує шлях між ними з 210 до 22 кілометрів, в урочищі «Околи», на висоті 1260 м над рівнем моря біля витоку Чорної Тиси, дипломати та лісівники взяли в руки лопати.

Представники дипломатичних представництв, представники влади області та лісівники посадили саджанці вічнозеленого хвойного тиса, тривалість життя якого 3500 років. Відтак свято отримало крім історичного ще й екологічний та просвітницький характер: «Кожен ліс має обов’язок догляду за деревами і посадки нових саджанців та сіянців. Сьогодні ми посадили вічнозелений тис. Це нова добра традиція та впровадження міжнародного екологічного руху. Учасники нашої акції – представники влади та посли з різних країн – при нагоді дізналися, які дерева ростуть на високогір’ї Карпат», – відмітив начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга.

«Сьогодні ми вперше зібралися у цій прекрасній місцині Закарпаття, де бере свій початок гордість українських Карпат, найбільша ліва притока Дунаю – Тиса, яка належить і Україні, і Угорщині, і Сербії, і Румунії, і Словаччині. Річка отримала свою назву від дерева тис, яке кельти вважали священним і яке ми сьогодні висадили. Вона прославлена в легендах, на її честь названо астероїд Сонячної системи, її образ в пісні-реквіємі «Пливе кача по Тисині» став символом героїзму Небесної Сотні. Тиса є свідком визначних подій і подвигів, що увійшли в історію багатьох країн, через які несе вона свої води. Фестиваль «Де бере початок Тиса» – це хороша нагода відкрити для туристів ще один мальовничий куточок Закарпаття, нагадати всім нам, якими багатствами ми володіємо, і що розпоряджатися ними треба вміло і розумно», – зазначив у своїй промові Геннадій Москаль.

Також він подякував Господу Богу за хорошу погоду, яка до свята змінила тривалі дощі на сонячну днину. Не обійшлося і без культурно-розважальних заходів. Вони були насичені виступами художніх пісенних і танцювальних місцевих колективів, соліста Закарпатської обласної філармонії, народного артиста України Петра Матія, знаного далеко за межами краю народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Лісоруб» Великобичківського будинку культури, Василя Мельниковича, відомого також як Гуцул-Хуліган, та ще низки колективів художньої самодіяльності Рахівщини й Тячівщини, в репертуарі яких, зокрема, звучали твори мовами країн-учасниць фестивалю – угорською, румунською, сербською і словацькою. Учасники святкового дійства мали змогу відвідати намети один одного, скуштувати страви, обмінятися контактами та поділитись враженнями про свято, присвячене найбільшій річці Закарпаття.