Двокімнатні квартири: типи планування та особливості дизайну

Двокімнатні квартири – найбільш затребуваний вид житла. Вони цілком можуть забезпечити комфортне проживання для сім’ї з дитиною.

Крім того, для таких квартир існує безліч дизайн-проектів https://yellowin.com.ua/uslugi/dizajn-dvuxkomnatnoj-kvartiryi, завдяки яким можна розширити можливості приміщень. При цьому береться до уваги функціональність кожного приміщення та його ергономіка, вирішуються питання як перепланування, так і підбору матеріалів, меблів і предметів декору.

Планування двокімнатних квартир у старому і сучасному житловому фонді відрізняються. Якщо коротко, нові квартири краще продумані і дають більшу свободу у переплануванні.

Стара школа

Більшу частину житлового фонду великих міст в Україні досі складають радянські будинки. В СРСР будівництво житла велося масово і неможливо заперечити, що успішно.

1. «Сталінки»

«Сталінками» називають багатоквартирні будинки, які споруджували з 1933 року. Це ще не епоха абсолютно масового радянського містобудування. У двокімнатних квартирах у «сталінках», як правило, великі балкони і просторі кімнати з товстими стінами. Такі квартири ще називають «повнометражними». Перепланування може зробити з двокімнатної «сталінки» площею 44-66 м² трикімнатну. В радянські часи, надто відразу після Другої світової, у одне таке помешкання взагалі заселяли по кілька сімей. На індивідуальну квартиру такого типу могли розраховувати лише службовці вищих рангів. «Сталінки» в основному будували до 1955 року, коли прийняли рішення «Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві». 

2. «Хрущовки»

Будівництво «хрущовок» вирішило житлову кризу, яка назрівала у СРСР у 50-60-х роках. Девіз цих квартир можна визначити так: «кожному маленьке житло, зате своє». Це були в основному п’ятиповерхові панельні будинки з малогабаритними квартирами і невеликими прохідними кімнатами, тісною кухнею і спільним санвузлом. Будувалися вони ударними темпами, і про зручності жильців не надто переймалися: є дах над головою – уже добре. «Надмірностей» уникали настільки, що міжкімнатні перегородки звузили до кількох сантиметрів. Площа двокімнатної «хрущовки» складає 38-46 м². Але навіть цей простір може змінити дизайнерський ремонт. Інколи з двокімнатних «хрущовок» роблять студії.

3. «Брежнівки»

Покращений варіант «хрущовок» прозвали прізвищем наступного вождя радянської держави. Найпомітніші удосконалення у «брежнівках» – розділення ванної і туалету, наявність ліфту і сміттєпроводу та збільшення кількості поверхів (навіть більше 10). Зводили «брежнівки» у один період з «хрущовками» – від середини 60-х до середини 80-х. Зовнішній вигляд будинків був таким самим непоказним. А ось планування квартир відрізняється величезною різноманітністю – одних тільки типових проектів існувало близько півсотні, і серед них є доволі нестандартні. Передбачені ніші для холодильників і комори, а кімнати дещо просторіші, ніж у «хрущовках». Двокімнатна «брежнівка» має 38-53 м².

4. «Чешки»

Ще один різновид покращеного масового житла будувався у СРСР в 70-90-х роках минулого століття. Чи дійсно були проекти чеськими, чи ні – назва прижилася. «Чешки» – 9-12 поверхові панельні будинки з ліфтом і сміттєпроводом, як і «брежнівки». Їхньою візитівкою стала велика кількість балконів та лоджій по всьому фасаду будинку, великі вікна і головне – простір. Площа двокімнатної «чешки» – від 55 до 60 м². Це дає набагато більше свободи для перепланування. Наприклад, можна зробити кухню-студію. 

Сучасні рішення

Масове будівництво житла успадкувало багато технологій минулого, однак підхід до планування житла змінився і став більш орієнтований на потреби мешканців. Якщо у радянські часи житло «давали», тепер купують. Задарма візьмеш що завгодно, але чи платитимеш величезні гроші за місце, у якому незручно жити? Окрім того, що краще продумана функціональність приміщень, у сучасному житловому фонді з’явилися плани квартир, яких раніше не було. 

1. Європланування

«Євроквартира» має суміщену кухню і вітальню плюс одну, дві або більше кімнат. Такий підхід дозволяє створити на меншій площі більше житлового простору і одночасно вирішує проблему маленьких кухонь. Цікаво, що європейці, визначаючи кількість кімнат, рахують тільки спальні, тому для них «євродвійка» – це однокімнатна квартира. Хоча з практичної точки зору – таки двокімнатна. Відсутність стін і коридорів звільняє набагато більше корисного простору на площі близько 40-50 м². У дизайні євроквартир першочерговим завданням стає розмежування функціональних зон.

2. Дворівневі квартири

Багатоповерхівка у багатоповерхівці – це про дворівневі квартири. Моду на них українські забудовники перейняли з Заходу. Таке помешкання створює враження проживання у приватному будинку. Дворівневі квартири на 25% дорожчі за стандартні, що додає їм престижності. Як правило, вони розміщуються на верхніх поверхах будинків. Їх облаштування – справжній виклик для дизайнера. На другому рівні переважно нижча стеля, що іноді змушує купувати меблі під замовлення. Спільна зона (вітальня) міститься, як правило на першому поверсі, приватна (спальня) – на другому.