ДСП і МДФ: у чому різниця між найпоширенішими замінниками дерева

Якщо коротко, і одне, і друге – пресована тирса. Обидва матеріли набагато дешевші у порівнянні з цільною деревиною, що дозволяє фабрикам виготовляти недорогі меблі, а споживачам з обмеженим бюджетом – купувати їх. 

Вироби з ДСП https://tomek.lviv.ua/catalog/plitni-materiali/dsp/ чи МДФ, якщо облицювати їх натуральним шпоном або ламінатом, зовні можуть не відрізнятися від дерев’яних. Відмінності ховаються всередині.

ДСП

Лідер за дешевизною і тому найбільш ходовий матеріал для виробництва меблів економ-класу, а також оформлення інтер’єрів – наприклад, перегородок. Абревіатура ДСП розшифровується як «деревинно-стружкова плита». Плити формуються шляхом гарячого пресування деревної стружки і тирси, у які додають зв’язуючі речовини – фенолформальдегідні смоли. ДСП винайшли у 1940-х у Сполучених Штатах і спочатку позиціонували як матеріал для виробництва тимчасових меблів. Тепер же з нього роблять стаціонарні меблі. Практично немає такого дому, де не б було  жодного предмету з цих плит. Меблі з ДСП приваблюють доступною ціною, але є одне «але»: запах нових недорогих меблів – це запах формальдегіду, небезпечної канцерогенної речовини.

Варто зауважити, що не в усіх плитах ДСП вміст формальдегіду однаковий. Плити поділяють на класи за рівнем його емісії. У плит класу Е1 емісія формальдегіду не перевищує 10 мг у 100 г матеріалу. Клас Е0,5 передбачає емісію до 5 мг на 100 г плити. ДСП класу Е2, у якому емісія складає 10-30 мг на 100 г, не рекомендується для виробництва побутових меблів, а дитячі меблі з таких плит робити категорично заборонено. 

МДФ

Матеріал з’явився на ринку завдяки вдосконаленню технології виготовлення ДСП. Масове виробництво МДФ (властиво, MDF, medium density fiberboard) – деревоволокнистих плит середньої щільності, почалося у США в 1966 році. МДФ роблять з менших частинок деревини, ніж ДСП. Різницю між сировиною, яку беруть для ДСП та МДФ, порівнюють з різницею між продуктами, пропущеними крізь м’ясорубку та подрібненими у блендері. МДФ відзначається більш однорідною структурою та гладкістю. Завдяки цьому матеріал, на відміну від ДСП, піддається фрезуванню, і меблі з нього можна вкривати складними різьбленими візерунками. Окрім того, частинки дерева у МДФ скріплюють лігніном і парафіном, що робить матеріал екологічно безпечним. З міркувань екології європейські виробники переходять з ДСП на МДФ, хоча останній матеріал у 1,5-2 рази дорожчий. Це, напевно, і є найбільший недолік МДФ. Часто з МДФ виготовляють фасади меблів, а з ДСП – корпус.

Як відрізнити?

Помітити різницю між ДСП і МДФ можна неозброєним оком, просто поглянувши на зріз. На плиті ДСП зріз шорсткий, чітко видно тирсу і волокна, між якими місцями трапляються навіть щілини. У МДФ дрібна стружка прилягає настільки щільно, що зріз рівний і гладкий, а щоб розгледіти окремі частинки, потрібен дуже хороший зір. 

Ще одна явна відмінність ДСП від МДФ дається взнаки при спробі пересунути меблі – вироби з ДСП важать більше, ніж вироби з МДФ такого самого розміру.

Якщо постукати по плиті МДФ, звук буде більш дзвінким, а по ДСП – глухим. А ще у МДФ відсутній характерний для ДСП запах формальдегіду.