COVID-сертифікати містять медичну таємницю? Роз’яснення юристів та МОЗ

У мережі поширюють тезу, що факт щеплення – це медична таємниця, а вимога пред’являти COVID-сертифікати порушує права громадян. Чи так це насправді? 

На медичну таємницю люблять посилатися антивакцинатори. Зокрема, відомий противник вакцинації Остап Стахів, якого нещодавно затримали у Сваляві, доправили до Львова і посадили у СІЗО, у одному зі своїх відео обґрунтував відмову показати сертифікат про вакцинацію при посадці на потяг фразою: 

«286 стаття, Цивільний кодекс України. Це моя медична таємниця».

Що ж таке медична таємниця, про яку йдеться у 286 статті Цивільного кодексу? Це право тримати у таємниці свій стан здоров’я. Сюди належить інформація про факт звернення за медичною допомогою, діагнози і відомості, одержані при медичному обстеженні. Інформацію про діагноз та методи лікування забороняється вимагати за місцем роботи або навчання. Але чи є предметом медичної таємниці вакцинація і сертифікати про неї?

«Сертифікат не несе лікарської таємниці, а є документом, що підтверджує певний факт – а саме, факт вакцинації. Ніякої інформації щодо хвороб чи чогось іншого, що підпадає під характеристики лікарської таємниці не має», – пояснює Сергій Панцаков, фахівець Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.

Такого ж трактування дотримуються у Міністерстві охорони здоров’я. 

«Медична таємниця містить звернення до лікаря чи діагноз, а в документах про вакцинацію цих жодних відомостей немає. Таким чином, правоохоронці під час перевірок дотримання карантинних правил можуть вимагати у громадян пред’явити COVID-сертифікат, не порушуючи при цьому закон», – сказано на офіційному сайті відомства.

Іншими словами, медична таємниця – це не про щеплення і профілактику хвороб, а про те, чим людина хворіє. Інформація такого роду часто є дуже чутливою – до прикладу, ВІЛ-статус, венеричні та психічні захворювання.

Юрист Центру демократії та верховенства права Іван П’ятак розповідає: особа має право пред’явити (або не пред’явити) COVID-сертифікат, якщо його вимагають працівники громадських закладів, однак у разі непред’явлення співробітники закладу мають таке саме право обмежити або відмовити їй у наданні послуг. Водночас пред’явлення документу, який дає право на відвідування закладу в умовах карантину, якщо його вимагає поліція – обов’язкове. Поліцейські можуть перевіряти ковід-сертифікати та інші документи, якщо є достатні підстави вважати, що особою може бути вчинене адміністративне правопорушення, а недотримання карантинних норм якраз ним і є (стаття 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Крім того, трапляються випадки, коли лікар може порушити медичну таємницю. Скажімо, якщо приховування інформації нанесе шкоду суспільству або матиме серйозні наслідки для оточення пацієнта. Так, медики зобов’язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонародження, смерті, поширення інфекційних хвороб, жорстоке поводження з дітьми.

Щодо пацієнтів з підтвердженим COVID-19, у НСЗУ роз’яснили, що медичні працівники повинні реєструвати такі випадки в електронній системі охорони здоров’я та повідомляти державні органи про поширення інфекційних хвороб. Втім, медики не мають права розголошувати мешканцям громади особисті дані пацієнтів з COVID-19.