- Усвідомлення власної крихкості
У щоденній рутині, намагаючись бути ефективними і все контролювати, люди легко ігнорують факт, що Земля – просто шматок, який лине кудись у космосі, і вони над ним не владні. Крихітний вірус розміром до 120 нм тримав у страху цілі держави, не замислюючись (бо не мав чим), заражав чиновників, президентів та членів королівських родин, і продовжує диктувати масковий дрес-код. Якщо настільки нікчемна штука спроможна нашкодити «головній» істоті на планеті, то чи така вже вона головна?
- Прості речі мають значення
Коли життя сповільнилося, ми навчилися помічати більше. Зустрівшись з рідними та друзями, яких не бачили багато місяців інакше як через екран, ми відчули, що вони для нас безцінні. Залишившись вдома і вигадуючи,
як розважатися на карантині, дехто почав творити з хаосу порядок: малювання, складання 3d-фігур з паперу, виготовлення прикрас, фотографія, письменництво, музика, навіть просто обід, приготований з душею, чи подарунок, надісланий близькій людині, з якою неможливо бути поруч – і замість того, аби піддаватися страху, вдавалося бачити, відтворювати і примножувати красу навколо.
- Доброта понад усе
Неможливо переоцінити героїчні зусилля волонтерів, які під час першої хвилі захворювання збирали зі світу по нитці, щоб забезпечити лікарні, котрі виявилися не готові прийняти хворих і
просили про допомогу – адже не вистачало буквально усього. Хтось відкривав збір коштів на ШВЛи і організовано розвозив продуктові набори стареньким, а хтось просто купував продукти для рідної бабусі, яка боялась виходити з дому, чи прислуговував хворому родичеві. Доки нам нав’язували ізоляцію, ми насправді всіма силами її долали.
- Змін неможливо уникнути, лише прийняти
Час – це зміни. Якби речі лишалися незмінними, поняття часу взагалі б не існувало. Цієї секунди атоми вашого тіла вже не такі, якими були минулої. Ці зміни непомітні, і безглуздо їм опиратися. Коли трапляються великі потрясіння, лишається те саме – пристосовуватися. Карантин перевернув усе догори дриґом: хтось переносив весілля і закордонні відпустки, інші втрачали роботу, здоров’я та рідних. З’ясувалося, що спланувати усе до дрібниць не вийде. Довелося стати більш гнучкими у планах і розглядати зміни як можливість, а не як перешкоду, а життя – не як данність, а як дар.
- Найважливішого не купиш
Коли закінчувався 2020-й, більшість українців
загадали на Новий рік всього одну річ – здоров’я. А у період, коли нас позбавили можливості зустрічатися з родичами та друзями, гуляти в парках та ходити до храмів, хотілося лише повернути втрачену свободу. Разом з тим, антивірусний локдаун навчив проводити час із сім’єю і цінувати просто те, що можна бути разом і що всі живі. А більшого і не треба.
Читайте також: Еко-активісти та представники влади обговорили проблеми розчищення річок Закарпаття (ВІДЕО)
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram
Коментарі - 0