Читають всі: в Ужгороді розпочався Книга-Фест – 2021

Впродовж двох днів на ужгородців та гостей міста чекають презентації книг, спілкування з письменниками та видавцями, виступи музикантів і стендаперів. 1 жовтня в Ужгороді стартував десятий Книга-Фест, який зібрав провідні видавництва області, а також авторів – як іменитих, так і молодих.

Перш за все на фестивалі-виставці відзначили найкращі видання у різних номінаціях. Головну нагороду – у номінації Фест-книга – отримало видавництво Олександри Гаркуші за книжку «Наукова бібліотека Ужгородського національного університету: від джерел до сучасності». Видавництво працює вже 15 років, однак його власниця зізнається, що комерційний успіх воно почало відчувати тільки зараз, попри нелегкі часи:

«Кожен рік ми здобуваємо якісь навички, щось нового взнаємо… Не скажу, що це дуже прибуткова справа, але можна працювати, якщо колектив хороший, якщо всі професіонали».

Олександра Гаркуша гадає, що попри розвиток інформаційних технологій, книговидання ще довго лишатиметься актуальним. За її словами, книга – вічна, адже це скарбниця духовності, а природа людини така, що вона не може прожити без духовності. У видавництва є книги, які напівжартома називають раритетами – «Дерев’яні церкви Закарпаття» та «Міста і села Закарпаття». Багато хто їх запитує, проте весь наклад розкуплений, а останні примірники вже не продаються. Тепер шукають кошти на перевидання.

Декого з місцевих політиків після офіційної частини помічаємо біля стенду Тетяни Літераті, і не випадково – вона нещодавно презентувала книгу про колишніх мерів Ужгорода під назвою «Втрачений Ужгород. Міська управа». Це вже четверта книга серії, у якій журналістка і письменниця досліджує історію міста. З 2017 року книги виходять практично кожен рік, а нові матеріали щотижня з’являються у інтернеті. Авторка визнає, що з часом шукати теми стає складніше:

«Вже багато чого в архіві опрацьовано, і треба ще кудись далі рухатися».

Влітку відзняли відеоверсію «Втраченого Ужгорода» – по серії на тиждень. За відчуттями Тетяни, це було дуже швидко, і вона трохи втомилася. Але подальші плани вона все одно пов’язує з історією міста – це та ніша, у якій вона себе знайшла і в якій їй цікаво.

На стендах Книга-фесту можна знайти найрізноманітніші видання – від дитячих казок з барвистими ілюстраціями і химерних чорно-білих коміксів, які презентують молоді хлопці, котрі жартують, що це альфа-версія і потрібен хороший ілюстратор, до художніх книг, серйозних академічних видань та релігійної літератури. 

Навіть ті, хто не має достатньо коштів на поповнення своєї бібліотеки, могли взяти участь у безпрограшній лотереї і за 10 гривень виграти випадкову книжку. Також кожен бажаючий міг залишити придбану книгу, щоб долучитися до формування бібліотечки для бійців ООС.

Закарпатський поет Василь Густі стверджує, що, дивлячись на нові книжки, уявляє собі найдревнішу книгу краю, Королівське Євангеліє. З цього манускрипту почалася історія сучасної закарпатської книги. Книжковий фест митець порівнює із бригантиною, яка пливе у безмежному книжковому морі, і він сподівається, що це плавання буде щасливим. Варто гадати, цю надію поділяють усі читаючі закарпатці.