Безконтактний світ. Як радіочастотна ідентифікація змінила державу та бізнес

З 2015 року українці почали отримувати біометричні закордонні паспорти, а з 2016-го – ID-картки. Обидва містять чіпи, на яких зберігається зашифрована інформація про власників. Утім, виявилося, що NFC-зчитувачі, здатні прочитати інформацію з чіпу, у багатьох установах відсутні. Через це українці, які отримали внутрішній паспорт у вигляді ID-картки, змушені були йти за паперовою довідкою про реєстрацію місця проживання, щоб у разі потреби пред’являти її в інституціях, котрі не мали технічної змоги зчитати дані з паспорта-картки. Однак ситуація швидко змінюється. Що спільного між радіо й паспортом Ще у 1930-х військово-повітряні сили США винайшли радіолокаційну систему ідентифікації «свій-чужий». На літаках розміщувався передавач, який, отримавши сигнал від наземної станції, починав його ретранслювати. Це підтверджувало – літак свій. За подібним принципом працюють сучасні пристрої радіочастотної ідентифікації (RFID): зчитувач посилає сигнал певної частоти на транспондер, який, активуючись, або відбиває його (пасивна система), або сам транслює сигнал (активна система). Кожна RFID-система складається із пристрою для зчитування і транспондера (він же RFID-мітка). У основі RFID-мітки – чіп для зберігання і обробки інформації, модулювання й демодулювання сигналу та антена для прийому-передачі сигналу. Радіочастотна ідентифікація більш поширеніша, ніж здається: у торгівлі і метро, у готельних картках-ключах, банківських картках і смартфонах, і нові документи тут не виняток. RFID-мітки встановлені у біометричних паспортах. RFID-системи працюють у різних діапазонах:

• LF (125 – 134 кГц) – погано зчитуються на далекій дистанції, найчастіше застосовуються для підшкірного чіпування тварин.
• HF (13,56 МГц) – саме на цій частоті діє комунікація ближнього поля (NFC), успішно впроваджена в проїзних у громадському транспорті, мобільних телефонах, банківських і ID-картах. Радіус взаємодії – близько 10 см.
• UHF (860 – 960 МГц) – мітки, «видимі» з далеких відстаней (приблизно 10 м). Їх розробили для потреб складського господарства, виробництва та логістики. UHF-зчитувачі https://idcard.com.ua/uhf-equipment/uhf-readers/ поєднують масу функцій задля відстеження, обліку та інвентаризації активів. Окрім того, через дальність дії їх встановлюють на автоматичних шлагбаумах. Промислові зчитувачі спроможні читати понад 1000 міток на секунду.

Варто зазначити, що сама RFID-мітка іноді не має достатньо пам’яті, аби на неї записали великі масиви даних. Тому їй присвоюють унікальний ідентифікатор, котрий фіксується у системі обліку. Після прочитання цього ID у інтерфейсі програмного забезпечення висвічується необхідна інформація, знайдена у базі. Облік та контроль Подібні технології спрощують рутинні операції, пов’язані з ідентифікацією великої кількості об’єктів. Якщо, скажімо, у вас є великий магазин або склад, дуже важко відстежувати всі переміщення об'єктів. Коли ж кожному товарові присвоїти не надто дорогу радіомітку, процес автоматизується, чим економиться багато людино-годин робочого часу. До того ж це захищає вироби від підробок (таку позначку практично неможливо підробити) та крадіжок. Коли потрібен постійний контроль доступу, наприклад, для працівників підприємства чи постояльців готелю, RFID-мітка може виступати як пропуск до контрольованих об’єктів. Водночас записуються дані про те, хто куди коли заходив або заїжджав. Державі база даних про своїх громадян теж необхідна. Якщо згадати, що соцмережі, у яких ми афішуємо все своє життя, майже всі вебсторінки, на які заходимо, та магазини, де беремо картки «на знижку», збирають і передають наші персональні дані, то не буде чого нарікати на офіційні установи. Швидка і точна ідентифікація особи необхідна для надання послуг або якомога оперативнішого затримання того, хто вчинив правопорушення. Все більше людей сплачують за товари безконтактно, користуючись банківськими картками та смартфонами з NFC, говорять навіть про  відмову від паперової готівки у майбутньому. Отож без RFID-зчитувачів бізнесу та держустановам надалі буде не обійтися. Тим паче, що у Мінцифори попередньо заявляли, що починаючи з 1 вересня 2021 р. державні відомства не матимуть права вимагати в українців паперові документи, якщо вони є у реєстрі. Вочевидь, це стосуватиметься також довідок про реєстрацію місця проживання. Остання тепер відображається у електронній версії паспорта у «Дії». Але для безконтактних платежів практично немає альтернативі NFC. Оскільки RFID дозволяє автоматично й «через повітря» передавати у реальному часі інформацію про об’єкти на комп’ютер, саме ця технологія, починаючи з 1990-х, коли її впровадили у логістиці, дала поштовх для появи концепції «інтернету речей». Хоча це тільки один зі способів, через який речі можуть спілкуватись між собою, а люди – з речами. Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram