Берегівщина поступово перетворюється в туристичну Мекку

Наше Берегово неповторне своїми традиціями, архітектурними пам’ятками, культурою, а назви вулиць та площ – яскраві сторінки бурхливої історії. Мандрівка містом захоплює несподіваними відкриттями, де сучасність та історичне минуле наче переплелися, створюючи неповторну ауру. Проте вітри історії невпинно, безжалісно й невблаганно руйнують об’єкти історичної спадщини. Оскільки зараз держава не має можливості сповна виділяти відповідні кошти на реставрацію та утримання багатьох пам’яток, настав час і нам включитися у різноманітні міжнародні програми історичної та культурної спадщини, розвитку на їх базі туристичної індустрії. Українське законодавство чітко і ясно сформульовані, кваліфіковано укладені правила про порядок охорони та збереження таких об’єктів. Свого часу обласна рада відповідно до згаданих вимог провела і затвердила класифікацію всіх пам’яток щодо їх історично та культурної цінності. До речі, до цього переліку входять дві історичні споруди , які давно стали візитною карткою Берегова: палац Бетлена та будівля колишнього готелю «Орослан». Щодо першої, то він досі у державній власності, і саме там, у правому крилі, знаходиться музей Берегівщині, а у підвалі під ним, розміщена експозиція «Берегівщина – край винограду та вина, директор Янош Шепа (див. фото) Інша доля спіткала другу історичну будівлю ХVІІ сторіччя, під дахом якої свого часу знайшов притулок Ференц Казінці, Шандор Петефі та інші відомі діячі угорської історії та культури. Не виконана вимога щодо непорушності історичного та архітектурного стилю будови – безпідставно встановили свого часу пластикові двері, вікна тощо. Водночас наше законодавство активно заохочує співробітництво з різними громадськими організаціями, фондами, виробничими структурами підтримує рух волонтерів, які сприяють збереження та популяризацію історичних пам’яток. Цікаво, а як у нас, на Берегівщині, втілюються ця важлива справа? Тут, в якості позитивного прикладу, який варто продовжити, можна назвати встановлення на Малій Горі пам’ятника на згадку про здобуття угорцями Батьківщини (на фото). Ідейним натхненником цього проекту став куратор фонду «Заради Берегова» Арпад Долмаі при фінансовій підтримці ТзОВ «Чизай» (власники Геннадій Гутман і Ференц Альтер). Цей пам’ятник-обеліск гармонійно вписується в навколишній ландшафт. На схилах гори, росте виноград елітних сортів, а сам напій сонця й землі можна продегустувати поруч - в недавно відкритому елітному ресторані. Відтепер кожен, хто подорожує маршрутом Берегово-Виноградово або навпаки, неодмінно помітить оздоблений білосніжною пальметою шолом, установлений на чорному п’єдесталі з андезиту, навколо якого розмістилися сім вирізьблених з дерева списів. Варто згадати і про те, що в рамках Програми сусідства Угорщина – Словаччина INTEREG III A/TACIC, під назвою «Створення регіонального туристичного інформаційного центру в Закарпатській області» в Берегові успішно діє майже десять років такий інфоцентр по вулиці І. Зріні (див. фото). Там же працює сувенірний магазин «Скарби Закарпаття» з різноманітним асортиментом на всі смаки. Цей заклад після відкриття став помітно впливати на розвиток регіональної системи інформаційної підтримки туризму. Постійно формується база даних про туристичні організації, послуги, підготовку й публікування карт та путівників та карт. До слова, кілько тижнів тому видана кольорова туристична мапа нашого міста, накладом три тисячі екземплярів. Також проводяться навчальні семінари та курси екскурсоводів, організація виставок, підтримання контактів із аналогічними інформаційними центрами Угорщини, забезпечення місцевих та іноземних туристичних організацій , туристів, інвесторів інформацією про об’єкти історичної спадщини, туристичні ресурси і послуги в Закарпатті. Тут варто згадати фундаментальне кольорове видання берегівського журналіста Олега Супруненко. Він за рахунок грантового проекту «Забезпечення передумов для створення міжнародного транскордонного Природного парку «Сатмар-Берег», який входив до програми транскордонного співробітництва ЄІСП Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна, випустив «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини» (див. фото). Його варто доповнити і перевидати. Успішно працює на благодатній ниві і Шарлота Чизмар (на фото) , що очолює туристично-інформаційне Агенство - Берегово-тур, офіс якого знаходиться по вул. Бетлена,2 та Берегівську спілку сільського туризму. Завдяки її організаторським здібностям широко розрекламовані через Інтернет, друковані ЗМІ фестивалі голубців в Четові та леквару в Гечі проходять з аншлагом. І таких успішних заходів на її рахунку багато. Відтак прорвана інформаційна блокада щодо туристичної привабливості нашого регіону та пропозицій для потенційних інвесторів, спрямованих на реставрацію, охорону і утримання об’єктів історичної спадщини,збереження та популярізацію народних традицій і фольклору. Це яскраво, зокрема, продемонстрували в минулу суботу та неділю проведені разом етнографічні фестивалі «Куруц фест» та «Коник-фест». Крім того, не завадить вивчити міжнародний досвід утримання і збереження історичних об’єктів як складової частини туристичної індустрії. Так для реставрації та збереження пам’яток історії, розвитку туристичної галузі нашими сусідами були задіяні програми ЮНЕСКО, ТАСІС, PHARE, INTERREG. Продуктивна щодо цього діяльність угорських фондів ім. Ласло Телекі та Габора Бетлена, які націлені, в тому числі, й на збереження культурної та архітектурної спадщини угорців, що проживають за межами батьківщини. Наші сусіди також вдало використовують ресурси програми «Європейські традиції» (Europa of Trarditions), згідно з якою впроваджується один із варіантів зеленого туризму - сільського туризму: туристи розміщуються в приватних садибах, знайомиться із національною кухнею , вивчають традиції виноградарства та виноробства тощо. Це актуально і для Берегівщини. Адже у нас дуже розвинуте аматорське виноробство. Постійно оновлюється так звана «Винна карта», куди занесені і винниці наших відомих виноробів, зокрема Карла Шоша з Кідьоша. До речі, кілька років тому назад, щоб «спровокувати» туристичний бум, разом видали на власні кошти кольоровий буклет (на фото) про угорського короля Шоломона (Соломона), який за легендами останні роки життя провів в скиту біля села Кідьош, відмолюючи гріхи. Для керівників підприємницьких структур та власників об’єктів історичної та культурної спадщини, термально-лікувальних споруд, баз оздоровлення і відпочинку, наступає можливість залучати інвестиції для створення комплексу зручностей, щоб додати їх до природних красот та історичної спадщини, якими так багатий наш край. А наші туристичні структури, в свою чергу, готові надати їм всю інформаційну базу. Валерій Разгулов