10-річний закарпатець перед смертю в Індії записав молитву (ФОТО)

В одному з госпіталів Індії шість українців безрезультатно чекають пересадки органів. Вони стали заручниками жахливої ситуації: МОЗ України направляє їх на операції в цю країну, а індійська влада не бажає віддавати органи своїх співвітчизників нашим людям. У результаті українці живуть у клініці роками у надії, що індійські лікарі зглянуться над ними і проведуть операцію, пише OBOZREVATEL.

«Навіщо ви нас сюди відправили»

27 березня в госпіталі в Індії помер 10-річний Діма Пальок із Берегово. Хлопчик провів у госпіталі 15 місяців, але так і не дочекався пересадки серця. Останні півтора року в Індії існує негласне правило: органи на пересадку, насамперед, повинні віддавати своїм громадянам, а не іноземцям. Індійські клініки не відмовляють нам у лікуванні, беруть гроші, але операцій не проводять. Однак МОЗ усе продовжує і продовжує відправляти в цю країну наших співгромадян. Дімина бабуся, Ганна Пальок, розповіла нам, що насправді долею дитини МОЗ практично не цікавився.

«Вони заплатили гроші, відправили нас, і ми залишилися там одні. Навіщо нас туди відправили вмирати? Ми приїхали туди з онуком у грудні 2018 року. А вже навесні я почала бити в дзвони. Влітку писала листи до Офісу президента, Верховної Ради, кому тільки не написала. Що тут ми нікому не потрібні! Ніхто нами не займався, жодну пересадку серця нам робити не збиралися», – зі сльозами розповідає жінка.

У МОЗ обіцяли приїхати до Індії в грудні минулого року і провести переговори, щоб вирішити проблему з операціями для українців, але так і не приїхали. Також заступник міністра Дмитро Коваль обіцяв, що переговори пройдуть у лютому, але вони також не відбулися. За словами бабусі хлопчика, в індійському госпіталі гроші брали за все – за консультацію, за ліки. У результаті виділені на операцію кошти танули, а її все не проводили.

«За той час, що ми там були, крім Дімочки, померли ще двоє дітей з України, четверо з Росії, один із Казахстану, один із Грузії. Їх також не брали на операцію», – розповідає Анна Пальок.

Перед смертю записав молитву

Діма встиг закінчити тільки 2-й клас. Він був дуже розумною і доброю дитиною, терпів біль, навіть коли йому було погано, говорив бабусі, що все добре.

«В останній день він вдень поспав, потім встав, взяв телефон і попросив дати йому суп із фрикадельками. Я пішла, підігріла, принесла в кімнату. Він з’їв одну ложку, і каже: «Ба, гірко». Це були його останні слова, після цього він упав», – з гіркотою згадує жінка.

Сама Анна медик, до цього два рази у хлопчика зупинялося серце, але їй вдавалося його повертати до життя.

«Я кинулася масажувати його, дихати. А він тільки зітхнув і все. Поки швидка приїхала, а стрічка на кардіограф уже показує пряму лінію. Втретє я не змогла його врятувати», – плаче Ганна.

Також вона згадує, що індійські лікарі встановили Дімі під шкіру спеціальний апаратик для моніторингу його стану. Всі дані про роботу серця повинні були надходити до них у госпіталь. За це взяли 5400 доларів, дістати які, до речі, допоміг заступник глави МОЗ Дмитро Коваль.

«Потім мені сказали, що апарат показував збої в серці Діми вже з 3 години дня. Але чому ж ніхто не зреагував?» – плаче бабуся Діми.

Перед смертю Діма записав голосову молитву, бабуся її знайшла вже після смерті онука: «Він там просив, щоб не було коронавірусу, щоб діти не хворіли, щоб усім було добре. Він сам мене привчив ходити до церкви й обов’язково на ніч молитися. Навіть якщо я вже втомилася і хочу спати, він усе одно говорив: «Ба, а молитва?». Зараз жінка ще перебуває в Індії. Через коронавірус вона не може вилетіти додому. «Тут єдина людина, з ким я можу поговорити, це консул. Він мене підтримує, обіцяє, що якщо буде чартер, то мене будуть намагатися відправити додому», – каже Анна Пальок. [gallery ids="231917,231918"] Нагадуємо, Без ШВЛ зате з респіраторами: керівництво Закарпаття не поспішає освоювати резервні кошти / ДОКУМЕНТ Читайте також: Коронавірус в Україні: підтвердили 794 випадків захворювання, 20 – летальних